Трансформатори є складним обладнанням систем електропостачання. Ремонт трансформатора, пов'язаний з його розгерметизацією, виїмкою та ремонтом активної частини, потребує високої кваліфікації ремонтного персоналу, великих матеріальних та тимчасових витрат.
Виведення трансформатора в ремонт через певний календарний проміжок часу не може вважатися досить виправданим, оскільки плановий ремонт може бути виведений цілком працездатний трансформатор. Тому поточні та капітальні ремонти трансформаторів систем електропостачання проводять відповідно до їх дійсного технічного стану (система РТС).
Для оцінки дійсного стану трансформатора за його технічному обслуговуванні періодично проводяться профілактичні перевірки, вимірювання, випробування, діагностування. При виявленні явних або прогнозуванні дефектів, що розвиваються, які можуть призвести до відмови трансформатора планується виведення його в ремонт.
Попередньо проводиться низка організаційно-технічних заходів, що забезпечують чітке виконання ремонтних робіт: підготовка приміщення (майданчика), вантажопідйомних механізмів, обладнання, інструментів, матеріалів, запасних частин. Крім того, складаються відомість обсягу робіт та кошторис, які є вихідними документами для визначення трудових та грошових витрат, термінів ремонту, потреби у матеріалах.
Будь-який ремонт трансформатора, пов'язаний з розгерметизацією та виїмкою активної частини, відноситься до капітального. Залежно від стану активної частини розрізняють:
капітальний ремонт без заміни обмоток;
капітальний ремонт із частковою або повною заміною обмоток, але без ремонту магнітної системи;
капітальний ремонт із заміною обмоток та частковим або повнимремонт магнітної системи.
Ремонт трансформаторів потужністю до 6300 кВ. А виконується зазвичай на спеціалізованих ремонтних підприємствах. p align="justify"> Ремонт трансформаторів більшої потужності, у яких витрати на транспортування можуть перевищувати вартість ремонту, виконується безпосередньо на підстанціях. У цьому випадку персонал спеціалізованого ремонтного підприємства виїжджає до місця встановлення трансформатора.
Після завершення ремонту активна частина трансформатора промивається сухим трансформаторним маслом. Для старого електрообладнання з терміном служби більше 25 років слід використовувати інтенсивне промивання активної частини, додаючи в олію спеціальні присадки, що володіють підвищеною розчинною здатністю. Це дозволяє інтенсифікувати процес виділення з ізоляції та активної частини трансформатора води, механічних домішок, продуктів старіння олії та твердих ізоляційних матеріалів, що позитивно позначається на характеристиках ізоляції.
Тверда ізоляція обмоток трансформатора має гігроскопічність. У період виконання ремонтних робіт на відкритій активній частині ізоляція обмоток вбирає вологу з довкілля. Тому після закінчення ремонту виникає питаннясушінняізоляції обмоток трансформатора.
Трансформатори, у яких під час ремонту виконувалася повна чи часткова заміна обмоток, підлягають обов'язковому сушінню. Трансформатори, що пройшли ремонт без заміни обмоток, можуть бути включені в роботу без сушіння ізоляції за умов, що:
Показники ізоляції не виходять за межі нормованих значень;
тривалість перебування активної частини на відкритому повітріТвідкри при певній його вологості не перевищує значень, наведених у табл. 4.1.
Сушінняізоляції здійснюється її нагріванням у вакуумних шафах, сухим гарячим повітрям у спеціальних камерах, у власному баку (без олії).
Вакуум прискорює випаровування вологи з ізоляції. Попередньо нагріту активну частину трансформатора поміщають у вакуумну шафу. Витримуючи певний режим температури та вакууму, проводять сушку ізоляції. Цей спосіб сушіння досить складний, вимагає значних витрат та застосовується, як правило, на заводах-виробниках трансформаторів та великих ремонтних підприємствах.
При сушінні ізоляції сухим нагрітим повітрям активну частину трансформатора поміщають теплоізольовану і захищену зсередини від займання камеру. У нижню частину камери за допомогою повітродувки подається сухе нагріте повітря, що видаляється через витяжний отвір у верхній частині камери.
Одним із найбільш поширених в експлуатації є спосіб сушіння ізоляції у власному баку без олії із застосуванням вакууму, допустимого для конструкції бака. На поверхні бака 1 (рис. 9.6) розміщується намагнічує обмотка 2, що підключається до джерела змінної напруги U . Між баком та обмоткою прокладається шар теплоізоляції (азбест або склотканина).
При протіканні по обмотці змінного струму сталевих конструкціях трансформатора виникає змінний магнітний потік. Струми, що індуктуються цим потоком, нагрівають трансформатор. Волога з ізоляції обмоток випаровується.
Мал. 9.6. Принципова схема сушіння ізоляції трансформатора
В отвір кришці бака трансформатора вставляється витяжна труба 3, через яку пари вологи витягуються в приймач конденсату 5 вакуум-насосом 4. Цей насос створює всередині бака розрядження, допустиме для даної конструкції бака.
У [9, 10] наводяться аналітичнівирази для розрахунку параметрів обмотки, що намагнічує.
За всіх способів сушіння за допомогою термодатчиків контролюється температура активної частини трансформатора, яка повинна бути в межах 95...105°С.
У процесі сушіння періодично вимірюється опір ізоляції. При проведенні вимірювань живлення обмотки, що намагнічує, відключається. Сушіння закінчується, якщо опір ізоляції протягом 6 годин залишається незмінним.
Усі роботи, виконані при капітальному ремонті трансформатора, приймаються за актом, якого додається технічна документація з ремонту. Акти з усіма програмами зберігаються в паспорті трансформатора.