З'ясовують зв'язок клінічних симптомів захворювання або його загострення із відвідуванням зоопарку, цирку, бібліотеки, театру та інших місць чи заходів (виставок). Якщо у хворого з'являються симптоми захворювання після роботи з книгами, можна припустити алергію до побутових алергенів.
У хворих на інфекційно-алергічну бронхіальну астму загострення захворювання спостерігається на тлі розвитку гострих респіраторних захворювань.
Скарги хворого, клінічна симптоматика захворювання, дані огляду хворого та результати клініко-лабораторного обстеження (загальний аналіз крові, сечі, рентгенографія органів грудної клітки, показники зовнішнього дихання та ін.) дозволяють встановити локалізацію процесу (дихальні шляхи, очі, шкіра), нозологію ( дерматит, поліноз), фазу захворювання.
При зборі алергологічного анамнезу ставляться і вирішуються такі завдання: встановлення алергічної природи та нозологічної форми захворювання (встановлення чіткого зв'язку між розвитком захворювання та впливом конкретного фактора);
2) ймовірне виявлення етіологічно значимого алергену;
виявлення спадкової схильності;
3) визначення факторів навколишнього середовища (клімат, погода, сезонність, фізичні фактори), що сприяють розвитку захворювання;
4) виявлення впливу розвиток захворювання побутових чинників (вогкість у приміщенні, свійські тварини, птиці, килими тощо.);
5) встановлення зв'язку алергічних проявів із захворюваннями інших систем організму (органів ШКТ, ендокринної системи, нервової системи та ін.);
6) виявлення професійних шкідливостей;
7) виявлення наявних у хворого інших алергічнихзахворювань або незвичайних реакцій на медикаменти, вакцинацію, переливання крові та ін;
8 ) оцінка клінічного ефекту від застосування антиалергічних засобів та елімінації алергену.