Насіння М.М. (ліворуч) Професор, Д.М.Н., Заслужений Лікар РФ, Круглов С.В. (праворуч)
Автор проекту : професор, доктор медичних наук, заслужений лікар РФ,Круглов Сергій Володимирович
Редактор сторінки: Насіння М.М.
Касаткін Вадим Федорович
Касаткін Вадим Федорович Член-кореспондент української Академії Медичних наук (РАМН), Професор, Доктор медичних наук, хірург, онколог
Круглов Сергій Володимирович
Буріков Максим Олексійович
Асцит: поняття, клініка, діагностика, лікування
Що таке асцит?
Асцит - стан, охарактеризований наявністю транссудату (або в деяких випадках ексудату) у черевній порожнині. Такий стан має зазвичай вторинний характер. Клінічними ознаками появи асциту можна вважати різке збільшення розмірів живота (як правило, на фоні захворювань печінки), що супроводжується тяжкістю, підйомом артеріального тиску, почуттям здавлення в черевній порожнині, задишкою і звичайно ж – больовим синдромом. Діагностичні методи, що застосовуються до цієї патології такі: ультразвукове дослідження органів, комп'ютерна томографія та СКТ, діагностична лапароскопія з подальшим дослідженням асцитичної рідини. Для точної діагностики даної патології необхідно з'ясувати, що стало першопричиною асциту. Як правило, до асциту призводить збільшений тиск у портальній системі при захворюваннях печінки (гепатити). Для симптоматичної терапії необхідно застосовувати сечогінні засоби (діуретики).
Черевна водянка (вона ж асцит) супроводжує цілу низку різних патологій у гінекології, онкології, урології, хірургії, кардіології та ревматології.При появі великих обсягів асцитичної рідини в черевній порожнині відбувається відтіснення діафрагмального м'яза в грудну ділянку зі зміщенням органів грудної порожнини. У зв'язку з цим виникають порушення дихання (за рахунок здавлення легень) – зменшується екскурсія грудної клітки, частішає частота дихальних рухів (компенсаторно), також ця симптоматика супроводжується порушенням серцевого ритму та функціонування серцевого м'яза в цілому. При вираженому асциті виникають порушення електролітного балансу рідин в організмі. Отже, ми з'ясували, що при асциті можуть виявлятися серцева та дихальна недостатність. Також обмінні порушення погіршують прогноз основної патології.
Асцит – причини захворювання.
Отже, розберемо основні причини цієї патології. Справа все в тому, що сама очеревина виділяє невелику кількість серозної рідини для нормального руху органів черевної порожнини в межах своєї брижі. Ця рідина виділяється в невеликій кількості та в аналогічній кількості самостійно всмоктується. При певних захворюваннях відбувається порушення низки функцій очеревини: бар'єрної, секреторної та резорбтивної – це призводить до утворення асциту.
Окремо варто згадати про асцит у новонароджених. У новонароджених ця патологія зустрічається при так званій гемолітичній хворобі плода. У дітей більш старшого віку це відбувається при нефротичному синдромі, при ентеропатіях ексудативного характеру або гіпотрофії.
У дорослих асцит є наслідком розлитого перитоніту (причому перитоніт різної етіології). Також асцит зустрічається при онкологічній патології: рак молочної залози, рак ендометрію, рак товстого кишківника, рак шлунка. Також асцит є частиною симптомокомплексу полісерозиту (при полісерозитівідбувається запалення перикарда, плеври та очеревини). Полісерозит, у свою чергу, є наслідком ревматологічних патологій — ревматизм, системний червоний вовчак, артрит ревматоїдного характеру. Незважаючи на наявність вищезгаданих причин, найчастішим симптомом асцит проходить у портальної гіпертензії при захворюваннях печінки. Захворювання печінки, які можуть спричинити цю патологію: цироз печінки, гепатоз, гепатит, рак печінки (точніше його наслідок: тромбоз печінкових вен), стеноз портальної вени.
Раніше згадувалися у розділі причини різноманітні захворювання білкового характеру. Отже, розглянемо саме гемодинамічні патології: захворювання нирок (нефротичний синдром, гломерулонефрит хронічного характеру), серцева недостатність, захворювання шлунково-кишкового тракту (до патологій ШКТ можна віднести Хворобу Крона, панкреатит та хронічну діарею). Крім того, до білкових розладів можна віднести захворювання лімфатичної системи - лімфостаз різної етіології.
Асцит – симптоматика.
Розглянемо основні симптоми, що супроводжують асцит. Звичайно, найбільш помітним є збільшення розмірів живота у кілька разів. Асцит може розвиватися як раптово - протягом кількох діб або тижнів, або протягом декількох місяців або навіть років. Термін розвитку залежить від патології та ускладнень. Також клінічним проявом асциту служить різке збільшення маси пацієнта. Крім розмірів, пацієнт звертає увагу на відчуття тяжкості в животі, за рахунок здавлення органів черевної порожнини спостерігається розлад травлення (який проявляється печією, задишкою, болями болю і метеоризмом). У разі коли кількість випоту дуже велика – спостерігаються набряки нижніх кінцівок. Також, при асциті різкозростає ризик пупкової грижі.
Найбільш яскравим симптомом, що супроводжує асцит при портальній гіпертензії, можна назвати «голова медузи», коли венозний малюнок на передній черевній стінці виразно проявляється і виникає схожість з головою медузи.
Асцит – діагностика.
Діагностичні методи при асциті полягають у проведенні ультразвукового дослідження органів черевної порожнини, УЗДГ венозної системи та лімфатичних судин, вузлів. При проведенні діагностичної лапароскопії проводиться забір асцитичної рідини з подальшим дослідженням.
Асцит – лікування.
Лікування цієї патології включає патогенетичну терапію – лікування першопричини захворювання. Також виробляють лапароцентез для евакуації рідини.
Запис на прийом до хірурга
Як записатися на консультацію лікаря?
1) Зателефонувати за номером8-863-322-03-16.
1.1) Або скористайтеся дзвінком із сайту:
1.2) Або скористайтеся контактною формою:
2) Вам відповість черговий лікар.
3) Розкажіть, що вас турбує. Будьте готові, що лікар попросить Вас розповісти максимально докладно про свої скарги з метою визначення фахівця, який потрібний для консультації. Під руками тримайте всі наявні аналізи, особливо нещодавно зроблені!
4) Вас зв'яжуть з вашим майбутнім лікарем (професором, доктором, кандидатом медичних наук). Далі, безпосередньо з ним ви обговорюватимете місце і дату консультації - з тією людиною, хто і вас лікуватиме.