Навіщо люди приходять на стадіон у той час, коли немає футбольного матчу? Незважаючи на те, що я частий відвідувач таких екскурсійних турів стадіонами різних міст, точної відповіді на це питання у мене немає. Спробуємо розібратися?
Як все починалося. Я знаю, що ви подумали, що вперше мене на стадіон привів Ростик. І не вгадали) Найперший мій стадіон був Камп-Ноу, у Барселоні.
І я сама вирішила з'їздити туди, а син, звичайно ж, був обома руками «ЗА». Який хлопчик відмовиться відвідати домашню арену такої легендарної команди, як «Барселона». Барса - більше, ніж клуб,
її девіз абсолютно точний, і ми хотіли переконатися в цьому нехай не на матчі, але хоча б просто прогулявшись стадіоном і сходивши в музей, який як скарбниця, весь сяє справжнім золотом м'ячів і бутс.
На цьому б я, мабуть, і зупинилася, але не тут то було) Ростислав увійшов у смак, і з того часу, куди б ми не приїхали, ми шукаємо стадіон.
Наступним був стадіон київського «Динамо».
тури там, на відміну від Камп-Ноу, водять організовано, з екскурсоводом. Тут ми мали на меті дізнатися, як там улаштувався головний противник харківської «Металіста». Стадіон, як стадіон-так собі влаштувався)
Потім був "Динамо" Тбілісі. Туру не було, навіть нас пустили абсолютно вільно і безкоштовно. У Грузії не дуже захоплені цією грою, наскільки я зрозуміла)
В Одесі, перше, що ми побачили після залізничного вокзалу, був стадіон «Чорноморця».
Тут ми просто сходили в музей, неабияк здивувавши працівника-літнього одесита своїм бажанням. Мабуть, музей не розпещений гостями) Однак, золотий м'яч присутній!
А потім ми вирушили доМадрид… Говорячи словами класиків: «і тут Остапа понесло»…)) Тут ми спочатку на оглядовій екскурсії просто проїхалися повз «Сантьяго Бернабеу»,
стадіону мадридського «Реала» та «Вісенте Кальдерон» (Атлетико-Мадрид), причому заради того, щоб просто поглянути на другий з них нашому гіду, Сергію Мікутику, довелося значно змінити маршрут та продовжити екскурсію. Потім ми відвідали стадіон Реала в екскурсійному турі, який, до речі, вразив трохи менше, ніж тур Камп-Ноу.
А ще нам нарешті пощастило потрапити на матч, враженням про яке я вже ділилася.
І хоч усередину ми не потрапили і нічого там не купили (я забула сказати, що на кожному зі стадіонів ми купуємо шарфик, як сувенір), я сміливо записую його до списку відвіданих. Ця прогулянка подарувала незабутні спогади мені та моїм друзям Сергію Васильцю та Олені Скрипіній, які в лютий мороз супроводжували нас при виконанні цієї нездійсненної місії))
Тут я підбираюсь, власне, до мети своєї розповіді. Коли ми поїхали до Лондона……)))
Я точно знала, що від відвідування якогось стадіону мені не втекти, тому навіть не намагалася це зробити. Але серце, скажу чесно, трохи стиснулося. Вся справа у часі. Його завжди хочеться витратити на саме, а тут знову стадіон. І хоч на сьогодні ці споруди для мене вже не виглядають, як китайці, на одну особу, все ж таки і відмінностей не так багато, і цінність таких турів не надто велика.
Довелося застосувати трохи самонавіювання. По-перше, Англія – батьківщина футболу. Де ще відвідувати стадіони, як не тут? По-друге, "Челсі" (а саме стадіон цієї команди ми вибрали), команда Абрамовича. Цікаво було глянути, наскільки там все круто. По-третє, у «Челсі» грав Андрій Шевченко. Ну, і такдалі))
І так, третім нашим лондонським ранком, ми, занурившись у столичну підземку, вирушили до району Челсі, до станції метро «Фулхем Бродвей».
Приїхавши на початку десятого, майже за годину до початку першого туру (тут теж водять організовані екскурсії), ми вже застали кілька людей, таких же бажаючих побачити стадіон, як і ми) «Уф, хоч не одні ми такі», - з невеликою полегшенням подумала я)
Забігаючи вперед і зовсім не як втіха самої себе, скажу, що цей тур мені дуже сподобався. Я не пошкодувала, що ми витратили на нього свій час. Заслуга скоріше не самого стадіону,
і тієї компанії, що зібралася разом із нами. Екскурсія проводилася англійською, і я, зі своїм шкільним-забутим, досить добре все розуміла, навіть англійський гумор, якого в оповіданнях гіда було чимало)
Чого коштувала лише розповідь про «роздягальню лузерів», тобто команди, що приїжджала. Тут все влаштовано так, щоб суперникам незручно і некомфортно було готуватися до матчу-тактична дошка, яку закриває вхідні двері,
масажні столи без отворів для обличчя,
годинник, що показує неточний час, лише дві душові кабіни та один туалет… Щоправда, під час нашого візиту тут не вистачало ще одного експонату. Це спеціальний стілець, який ставлять перед дзеркалом. Для кого він потрібний? Для Кріштіану Роналду!)) Так все чи ні насправді, не знаю, але приміщення команди Челсі виглядають набагато крутішими)
Компанія екскурсантів була багатонаціональна, весела та цікава. У залі для прес-конференцій дівчина-гід опитала всіх нас, за які команди ми хворіємо. Причому мене запитала першу)) Чітко повторивши за мною «харківський «Металіст», ніби вона знає таку команду,продовжила опитування і з'ясувалося, що за «Челсі» з присутніх хворіє приблизно половина. Один хлопець був уболівальником «Парі Сен-Жермен», яка напередодні програла «Челсі». Він приїхав з прапором улюбленої команди та з надією, що вона візьме у найближчому майбутньому реванш. Один із незнайомих йому екскурсантів так зворушився, що попросив француза з ним сфотографуватися.)
А потім нас поділили на вболівальників та неуболівальників «Челсі» і після рукостискань під музику та фонограму початку футбольного матчу вивели на поле)
Всі ці нехитрі дії та події в результаті сплелися в дуже позитивний емоційний візерунок і залишили по собі дуже приємні враження. До цього в Лондоні нам не доводилося багато з кимось спілкуватися, всілякі продавці, касири та працівники готелю не береться до уваги)
Музей команди мене не вразив. Зі всіх відвіданих, у списку я прилаштувала б його на останнє місце.
Але й вражень особливо не зіпсував.
Ми швиденько пробіглися ним, застрягши ненадовго тільки біля кімнати, де можна потренуватися влучно форварда,
і вирушили далі на прогулянку Лондоном.
Причому почалася вона одразу ж за порогом стадіону. Як я говорила раніше, ми приїхали сюди на метро. Але коли побачили, як чарівний район Челсі, трохи прогулявшись ним
">