

Під час Великої Вітчизняної війни Василь Нікітін входив до складу оперативної групи Управління служби пального. Через деякий час він очолив відділ Служби, і на його плечі лягли обов'язки щодо своєчасного забезпечення пальним армій та дивізій. Військовослужбовці, які входили до підрозділів Служби пального, нерідко робили справжні подвиги, транспортуючи паливо для військової техніки на передову.

По суті, солдати Служби пального під час війни – це герої, які залишалися в тіні слави льотчиків, танкістів, десантників, моряків, проте це ніяк не применшує їхнього внеску до загальної героїчної перемоги, здобутої титанічною працею та безприкладною мужністю. Розуміли роль бійців служби пального та фронті. Своєчасна доставка палива часто вирішувала результат того чи іншого локального протистояння, яке у свою чергу збиралося в загальну картину розгрому гітлерівської армії.

Служба пального за Василя Нікітіна перетворилася ще й на сегмент організації наукової роботи з удосконалення характеристик палива. Насамперед йдеться про зміну формули реактивного палива. У такій науковій роботі безпосередню участь взяв сам генерал Нікітін. Василь Нікітін став одним із розробників системи транспортування пального для військових цілей за допомогою трубопроводів. Саме Нікітін свого часу запропонував вирішити проблеми, пов'язані з доставкою палива радянським військам до Афганістану, за допомогою монтажу трубопроводу. Спільними зусиллями військовослужбовців Служби пального та Трубопровідних військ трубопровід в Афганістані почав функціонувати, забезпечивши постачання палива для військ. Загальна довжина двох напрямків трубопроводу в Афганістані становила понад 1200 км. Через цей інфраструктурний об'єкт було перекачано 5,4 млн. тонн пального – близько 80% всього обсягу поставок.
У тому числі й за ці заслуги Василь Нікітін був оголошений Лауреатом Державної премії, став і для нових поколінь військовослужбовців справжнім зразком служіння справі, з якою пов'язав свою долю.
Сьогодні Служба пального вирішує завдання щодо зберігання, транспортування палива сушею, морем і повітрям. Фахівці СГ ЗС Україна виконують заправні роботи, обслуговуючи сотні складів, автоматизованих пунктів видачі палива, заправних пунктів та баз різного підпорядкування.

Якщо у 2010 році річний оборот пального у ЗС Україна становив близько 8 млн. тонн, то тепер ця цифра зросла майже на 50%. Це говорить про підвищення інтенсивності діяльності ЗС РФ, що, у свою чергу, дає привід говорити і про підвищення обороноздатності.
«Військовий огляд» вітає всіх військовослужбовців та ветеранів Служби пального ЗС (всіх«паливників») з професійним святом!