Хотіла взяти в поїздку «Дорожнє бінго» від «Манн, Іванов та Фербер», але відмовилася від цієї витівки через наклейки та вагу.
Що являє собою гра? Це набір карток із малюнками, які можна побачити на вулиці та з вікна транспорту. Усього карток 34, вони поділені на тематичні набори: у місті, за містом, пасажири, вокзал, аеропорт та дорожнє бінго.
Побачене потрібно заклеювати наклейками (на фото – великий жовтий гурток на картці «У місті»):
В інструкції до гри написано, що наклейки багаторазові, але це не так. Як тільки ми отримали гру, Світлозар одразу захотів наклеїти їх і клеїв, куди попало, без жодних правил. "Нічого, - подумала я, - багаторазові ж". Але не тут було. Вони виявилися тонкими і приклеїлися намертво. Я їх просто не змогла віддерти! Поки віддирала, всі наклейки порвалися, шматочки залишилися на картках, їх ще доведеться тепер виводити чимось. Хоча, судячи з відгуків, комусь трапляються добрі, багаторазові наклейки.
Картон, з якого виготовлені картки, щільний, ламінований, в руках тримати приємно. У той же час через цю щільність гра вийшла не така вже й легка, і це позначилося на вазі багажу.
Та й коробка постійно розвалюється.
Ідея гри чудова. На мій погляд, у неї зручніше грати на вулиці та в машині. З вікна поїзда ми мало що бачили — степ та степ. Гра могла б розтягнутися на всю дорогу. А хіба 3-річна дитина може собі дозволити кілька годин дивитися у вікно в очікуванні, коли з'явиться те, що намальовано на картці? Так довго утримати інтерес до гри та пам'ятати, що потрібно знайти, дуже складно.
А в машині нам у неї грати незручно, бо я сиджу на передньому сидінні, а діти на задньому.
Тим не менш, я знайшлаінше чудове застосування для гри. Малюнки у ній настільки прості, що їх легко можна перемалювати. І для мам, які не вміють малювати, це просто знахідка)) Спочатку я перемальовувала вдома все, що просив Світлозар, а вже в дорозі з пам'яті та з набитою рукою намалювала стільки машинок! Кілька секунд, і виходять такі: