Лекція 3. Процес надання транспортно-експедиторських послуг

1. Вибір оптимальної схеми доставки та зовнішнє експедирування.

2. Внутрішньопортове експедирування.

3. Питання сертифікаційного оформлення вантажу у порту за допомогою експедитора.

4. Експедиторське доручення на організацію стивідорних операцій

1. Вибір оптимальної схеми доставки проводиться експедитором при отриманні заявки на організацію транспортування нового для нього вантажу або відомого вантажу на новому напрямку. З попередньої оцінки варіантів доставки визначаються 2-4 конкурентоспроможних напрями. За кожним варіантом збираються вихідні дані і потім на основі виконаних розрахунків рекомендується оптимальний варіант.

Приклад, експорт 20 000 т добрив Невинномыск (постачальник) – китайський порт Шанхай (покупець) – за умов СІФ Шанхай. Відповідно до цих умов вантажовідправник повинен організувати доставку вантажу на морському транспорті, перевалку вантажу в порту, транспортування від порту до місця призначення. Відправник вантажу подав заявку в транспортно-експедиторську компанію, з якою у нього вже був укладений довгостроковий договір. Експедитор запропонував такі схеми доставки:

1) Ж/д - порт-порт:

1.1) Невинномиськ – Новоросійськ – Шанхай – 5,06 дол/т (Залізничний тариф) + 5,8 (акордна ставка) + 17,5 (фрахтова ставка) = 28,36 дол/т;

Загальна сума = 567 200 дол.

1.2) Невинномиськ - Мурманськ -Шанхай 27,45 + 6 + 20 = 53,45 дол / т

Загальна сума = 1069000 дол.

2) Залізничний варіант: Загальна сума = 1130000 дол.

Експедитор розраховує вартість транспортування на кожній ділянці, вартість ПРР у різних портах, визначає час транспортування, оцінює ймовірність непередбаченихвитрат, затримок у дорозі, пошкодження вантажу. І потім разом із клієнтом відбирається найкращий варіант.

Після вибору транспортно-технологічної схеми експедитор має обрати субпідрядників-третіх осіб та укласти відповідні договори.

Правовою основою для взаємних договорів при внутрішніх залізничних перевезеннях є Цивільний кодекс України та Транспортний статут залізниць. На автомобільному транспорті взаємовідносини регламентуються ЦК України та Статутом автомобільного транспорту.

У договорі необхідно обумовити обов'язки сторін та вартість транспортування. На автомобільному транспорті тарифи визначаються підприємством самостійно, з витрат і кон'юнктури ринку автомобільних перевезень.

На залізничному транспорті є два види тарифів. Для розрахунку провізних плат при внутрішньоукраїнських перевезеннях застосовується прейскурант 10-01. При перевезеннях експортних імпортних та транзитних вантажів застосовується Міжнародний транзитний тариф (МТТ).

Внутрішньопортове експедирування

Розглянемо найпоширенішу схему обслуговування експортних і імпортних вантажів, які у порт Новоросійськ залізницею.

Експорт

У міру прибуття вантажу на станцію порт отримує такі документи:

- товаро-супровідні документи: сертифікати якості та кількості, вантажну митну декларацію (якщо вантаж оформлено у внутрішній митниці).

При переміщенні вантажу до порту оформляютьприймальний акт.

Якщо митне оформлення вантажу здійснюєтьсяна гран іце, то експедитор оформляє спочаткутимчасову митну декла рацію. Для цього, якщо підкарантинний вантаж (рослинного або тваринного походження), необхідно отримати дозвіл на митнеоформлення вІнспекції з карантину рослин, Ветеринарної служби та Інспекції з Россільгоспнагляду.

У мірунагромадження суднової партії експедитор здійснює облік і контроль за вантажем, що прибув, і інформує про це вантажовласника.

Коли партія сформована і готова до відвантаження експедитор отримує від клієнта інструкцію на повантаження.

Відповідно до інструкцій клієнта експедитор оформляєдоручення на відвантаження експортного вантажу. Під час проведення вантажних робіт експедитор контролює правильність навантаження вантажу. Оформляютьсяконосаменти та маніфест.

Після навантаження вантажсписується зі складу порту.

Імпорт

Процес оформлення експедитором вивантаження та вивезення імпортного вантажу з порту включає такі етапи:

1. Вантаж після прибуття на митну територію Україна має бути пред'явлена ​​митниці, яка ставить печатки на коносаментах та маніфесті "вантаж митний".

2. Вантажовласник передає експедитору такі документи, необхідні для митного оформлення: імпортний карантинний дозвіл, фітосанітарний сертифікат, сертифікат якості та інші. Експедитор передає їх відповідним організаціям (див. питання 3), які надають дозвіл на розмитнення вантажу.

3.Експедитор на підставі інструкції клієнта оформляєрознарядку, яка є інструкцією для портуз вивезення вантажу.

4. На підставі виданих дозволів порт складаєдокумент обліку. Вивантаження з судна оформляєтьсяГенеральним актом.

Акт-повідомлення складається на кожну коносаментну партію при незбереженні перевезення її (нестача, надлишки цілих місць, пошкодження вантажу, його тари та упаковки).

5. На підставі документа обліку, коносаменту,сертифікату походження оформляється повна вантажна декларація, надається експедитором до митниці, де відбувається її перевірка. Після цього ставиться штамп "випуск дозволений", який означає, що вантаж став українським.

6. Після оформлення ВМД закривається документ обліку.

Питання сертифікаційного оформлення вантажу в порту за допомогою експедитора або агента.

У транспортному вузлі під час перевалки експортно-імпортних вантажів потрібне оформлення деяких сертифікатів. Таке оформлення проводиться у вигляді замовлення представників певних служб, перевіркою стану вантажу з подальшим оформленням необхідних документів. Тільки після отримання необхідних сертифікатів можливе митне очищення вантажу (Таблиця).

Експедиторське доручення на організацію стивідорних операцій

Підстивідорними операціями розуміються послуги, пов'язані з виробництвом навантаження, вивантаження та укладання вантажів у трюмах або на палубі.

Cтивідорні операції поділяються на:

- термінальні роботи - роботи на борту судна, безпосередньо пов'язані з навантаженням/вивантаженням вантажу, включаючи укладання та кріплення;

- тилові роботи – роботи з підготовки вантажу до вантажних операцій.

Крім того, при завантаженні та вивантаженні вантажу виконуютьсятальманські роботи, що полягають у підрахунку вантажу при його навантаженні та вивантаженні.

У більшості портів світу стивідорні компанії виконують весь комплекс операцій як на судні, так і на березі. Але є чимало портів, де термінальні та тилові роботи поділені. Такий поділ набув поширення на контейнерних терміналах. У цьому випадку судновласник укладає два контракти: зі стивідорною компанією та контейнерним депо.

Однією зі сторін у стивідорному контракті є стивідорнакомпанія. Друга сторона в трамповому судноплавстві визначається залежно від умов договору морського перевезення (чартеру) (ФІ, ФО, ПІБ, ПІБ). Нею може бути як судновласник, так і вантажовласник. У лінійному судноплавстві договір на стивідорне обслуговування, як правило, укладає судновласник.

Укладенню стивідорного договору передує велика підготовча робота. Судновласник або вантажовласник, вивчивши та відібравши відповідні стивідорні компанії, разом з агентом або експедитором проводить переговори шляхом видачі попередніх оферт з описом типів своїх суден, частоти заходу в порт, кількості та роду вантажу. У свою чергу стивідори представляють свої умови обробки, де вказують стивідорні ставки, вартість найму бригад, продуктивність за зміну. Метою переговорів є укладання договору на взаємовигідних умовах.

Основні умови стивідорних угод включають:

1) За умови «Предмет контракту» визначається перелік послуг, які надаватиме порт за цим контрактом. Наприклад, перевалка, внутрішньопортове експедирування (документальне оформлення, облік та зберігання на СВХ, інформаційне обслуговування). Тут же перераховуються найменування вантажів клієнта, і навіть вказується норма місячного завезення вантажу порт (Наприклад, щонайменше 50000 т), норма одноразового зберігання на складах порту.

2) Умови, безпосередньо пов'язані з виконанням обов'язків сторін (стивідора та вантажовласника) при постачанні вантажів у порт або вивезенні з порту, при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт, при зберіганні вантажу тощо.

3) Умови, пов'язані з оплатою послуг: вартість стивідорних робіт, зберігання, оформлення документів, а також строки пред'явлення та оплати рахунків, форма оплати (акредитив, аванс, готівка), порядок оплати(через агента, експедитора безпосередньо замовником).

Умови про взаємну відповідальність сторін, про порядок та місце вирішення спорів та ін. (Умови, які присутні у будь-якому договорі купівлі-продажу товарів чи послуг).

Стивідорний договір має кілька аддендумів щодо нього, у яких наведено ставки і тарифи на стивідорні операції.

Існують дві основні системи оплати робіт з навантаження/вивантаження вантажу:

При погодинній системі оплати стивідорних робіт судновласник покриває всі фактичні витрати стивідора, а також виплачує обумовлений відсоток накладних витрат та прибутку. За такої системи в аддендумі вказуються:

1) Погодинні ставки вартості роботи бригади докерів або одного докера під час роботи внормальний робочий час.

2) Погодинні ставки використання кранів, візків, тягачів, навантажувачів та інших механізмів.

Тому визначаються витрати стивідора, а потім обумовлюється певний відсоток накладних витрат і прибутку.

Така система не вигідна для судновласника, оскільки стимулює підвищення продуктивність праці. Чим вища продуктивність праці, тим менше отримає стивідорна компанія за обробку тієї самої кількості вантажів.Крім того, цей метод оплати не дає можливості замовнику стивідорних робіт заздалегідь розрахувати свої витрати в порту та визначити економічну доцільність заходу судна в даний порт, оскільки стивідорні витрати залежать від часу виконання стивідорних робіт.

Привідрядній системі оплати стивідорних робіт в аддендумі наводяться ставки, встановлені на основі бази. Як база нарахування може виступати:

- вагова тонна (метрична, довга чи коротка);

- Об'ємна тонна (кубометр);

-одне вантажне місце (автомашина, контейнер, трейлер).

Ставки тарифів встановлюються з урахуванням трудомісткості обробки різних видів грузов.

Крім ставки за стивідорні операції, тарифи містять умови застосування тарифу, в яких обумовлюються всі операції, включені до цієї ставки. За операції, що не включені до переліку, стягується додаткова плата.

Витрати не зазначені у ставці, такі як прибирання сепарації, кріпильного матеріалу, переміщення вантажу, оплачуються окремо за погодинною ставкою за бригаду/годину.

Відрядна система оплати вантажно-розвантажувальних робіт є найпоширенішою, оскільки інтереси замовника та стивідорної компанії збігаються. Збільшення продуктивності праці з одного боку відбивається на скороченні часу стоянки судна в порту, а з іншого сприяє зростанню доходів стивідорної компанії.

Базисна ставка стивідорного тарифу встановлена ​​за роботи, що виконуються у звичайний час, у звичайних умовах та зі звичайним ризиком.

За будь-які відхилення передбачаються наступнінадбавки :

- за роботу в неурочний час: вихідні та святкові дні, 2 та 3-ту зміни, в обідню перерву;

- за роботу зі шкідливими вантажами: пилячими, остропахнучими, трудомісткими;

- за вантажні роботи з переважанням;

- за роботу у незручних приміщеннях: у кормових трюмах, розділених перебираннями або тунелем валу;

- за роботу у забруднених трюмах.

Особливо обговорюється оплата простою бригад з вини судна, у разі завершення робіт до кінця зміни, з метеопричин, через відсутність вантажу, вагонів. За простий встановлюються почасові ставки за бригадо-годину.

Виконання тальманських послуг оформляється контрактом між тальманською фірмою та перевізником або фрахтувальником зпогодинною чи відрядною оплатою, тобто. за роботу одного тальмана за годину або за одиницю вантажу відповідно.