Фотодерматит – це алергічна реакція організму на сонячне проміння. Це захворювання виникає за наявності високого рівня шкірної чутливості вплив яскравих сонячних променів. Захворювання на фотодерматит може бути спровоковано звичайним відпочинком на морському узбережжі або в країні з високою активністю сонця. Так само фотодерматит може проявитися, як наслідок деяких штучних впливів, наприклад, татуювання, під час якого використана була кадмієва сіль, або шкіра піддавалася шліфування або пілінгу.
Спровокувати фотодерматит можуть і такі порушення в організмі, як авітаміноз, ниркова недостатність, печінкові патології, захворювання ендокринної системи або надниркових залоз.
Прийом деяких лікарських препаратів пероральним методом може викликати фотодерматит. До таких ліків відносяться антибіотики, контрацептиви, антигістамінні засоби, протизапальні препарати та цистатики.
Найчастіше хворіють на фотодерматит люди, у яких дуже світла шкіра або діти, у яких ще не сформований міцний імунітет.
Фотодерматит у медицині поділяють на два види: ендогенний та екзогенний. Ендогенний фотодерматит пов'язаний із порушенням функціональності імунної системи та обміну речовин. І поєднує в собі цей вид відразу кілька типів: сонячну екзему, порфірію, сонячну свербець, пігментну ксеродерму та поліморфний фотодерматоз.
Екзогенний вид фотодерматиту виникає лише під впливом зовнішніх факторів. Спровокований він може бути також при контакті сонячного випромінювання з дезодорантами або сонцезахисними кремами, які містять мікроелементи алергенного характеру.
Головним симптомом або проявом фотодерматиту є шкірні.висипання різного характеру. Це можуть бути сверблячі почервоніння у вигляді плям, або дрібні червоні прищики, пухирі, сухе лущення, набряклість. Найчастіше висипання з'являються в області обличчя, трохи рідше – на ділянках тіла, і дуже рідко на кінцівках.
Фотодерматит, як правило, розвивається після тривалого перебування на сонці. Після того, як симптоми пройшли, можна помітити, що на шкірі залишаються пігментні плями, які зберігаються досить тривалий період часу.
Ускладнюватися фотодерматит може кон'юнктивітом і хейлітом, людина може відчувати загальну слабкість і швидку стомлюваність.
Діагностика
Діагностування фотодерматиту проводиться одночасно трьома лікарями фахівцями: дерматологом, алергологом та імунологом. Проводяться обов'язкові тести – проби, у яких визначається рівень шкірної чутливості до сонячного випромінювання і доводиться (або спростовується) наявність у пацієнта сонячної алергії.
Потім проводиться ретельне лабораторне обстеження організму.
Профілактика
У профілактичні методи фотодерматиту входять усі заходи, які максимально обмежують людину від контактів її шкіри із сонячними випромінюваннями.
Насамперед, при захворюванні на фотодерматит, пацієнтові суворо забороняється з'являтися на сонці та приймати сонячні ванни доти, доки не зникнуть усі симптоми. Як лікувальний засіб призначається вода, чиста, без газу та барвників (натуральних чи штучних). Рясне питво під час лікування фотодерматиту допомагає усунути симптоматику захворювання. Щоб зняти запалення зі шкіри та свербіж рекомендуються засоби народної медицини, наприклад, охолоджувальні компреси з листям білокачанної капусти, шматочками сирої картоплі, кружальцями свіжого огірка.
З лікарських засобів застосовуються: антигістамінні препарати, глюкокортикоїдні мазі, протизапальні нестероїдні засоби, нікотинова кислота, хлорохін, вітаміни В-групи та ліки з лактобактеріями.
Лікар призначає дієтичний раціон, куди входять у великій кількості молочнокислі продукти.
Ендогенний фотодерматит лікують у стаціонарі.