Звернення громадян до послуг адвокатів завжди пов'язане з необхідністю вирішення проблем, що виникають у різних галузях права. Фахівець, який має знання законодавства, що вільно орієнтується в особливостях судової системи, завжди надасть необхідну професійну допомогу.
Історія виникнення інституту адвокатури починалася з Стародавнього Риму. Перші адвокати називалися логографами. Вони займалися написанням промов людям, які не вміють правильно і грамотно будувати та викладати свій захист. Спочатку така допомога надавалася безкоштовно. Однак попит на подібні послуги зростав, а сама праця набувала додаткових якостей, перетворюючись на оплачуваний товар. З тих часів минули століття, протягом яких адвокати ніколи не перебували на державній службі, бо йшлося про таке поняття, як мотивація діяльності захисника.
У складі сучасних адвокатських спільнот є чимало чудових юристів, здатних надати громадянам та організаціям якісні юридичні послуги. Відносини клієнта та адвоката визначаються взаємною угодою, в якій важливу роль відіграє оплата праці спеціаліста. Це найскладніше і делікатне питання, що викликає неоднозначні судження у суспільстві.
Існування подібних суджень можливе з однієї причини — недостатньої поінформованості щодо особливостей адвокатської діяльності. Слід пам'ятати, що сума винагороди не лише оплатою праці спеціаліста. Розмір гонорару свідчить про статус адвоката над ринком юридичних послуг.
Становище української адвокатури та ставлення до неї суспільства залежить від активності громадянської позиції самих адвокатів, кількість яких постійно зростає. Хтось із них досягає достатньовисокого становища, поєднуючи адвокатську практику з громадською та політичною діяльністю. Послуги таких захисників свідомо дорогі. Проте більшість юристів, складових адвокатські спільноти, керується певними правилами формування гонорарної практики.
Оплата адвокатської праці має градацію
• адвокат за згодою; • адвокат за призначенням.
У кримінальному судочинстві праця захисника за призначенням, про безкоштовного адвоката, оплачується із коштів федерального бюджету. Усі виплати суворо регламентовані і викликають особливих дискусій. Розмір гонорару адвоката за згодою визначається гонорарною практикою, що склалася, а також досягнутою з клієнтом домовленістю.
Які критерії визначають розмір гонорару
• складність майбутньої роботи, а також передбачуваний обсяг праці захисника; • тривалість і терміновість юридичної послуги, що виконується; • об'єктивні чинники, що впливають розмір винагороди: стаж і досвід роботи, кваліфікація, інші обставини; • інші умови, що додатково обумовлені в угоді.
Адвокатські спільноти періодично розробляють інструкції, що визначають приблизні ціни адвокатських послуг. Ці тарифи поширюються на конкретні доручення і залежать від багатьох об'єктивних причин і умов.
Одним із способів оплати роботи адвоката є «гонорар успіху». Така винагорода виплачується клієнтом у разі успішного завершення цивільної справи щодо спорів майнового характеру. При цьому визначається конкретна частка, кратна майбутній матеріальній вигоді довірителя.
Винагорода за підсумками справи (гонорар успіху) виникає з кількох причин
• якщо адвокат не вбачає у справі судової перспективи, алеклієнт наполягає на свій страх та ризик на укладанні договору; • якщо розгляд спору має тривалий і складний судовий шлях, у зв'язку з чим професійний інтерес адвоката практично відсутній; • якщо потенційний клієнт не має матеріальної можливості відразу оплатити послуги адвоката, але зобов'язується внести гонорар у разі сприятливого вирішення спірного питання.
"Гонорар успіху" не користується великою популярністю, бо, по-перше, такий спосіб оплати не дуже відповідає питанням адвокатської етики. По-друге, у разі відмови клієнта від виплати обумовленої премії судова перспектива її стягнення дуже проблематична.
Слід зазначити, що робота членів судової спільноти оплачується державою дуже пристойно, а ось гонорарні претензії адвокатів не надто скаржаться судовою системою. Однак у деяких випадках гонорар успіху все ж таки має практичне застосування. У письмовій угоді цей спосіб оплати формулюється як «додаткову премію».
Які відрахування провадяться з винагороди адвоката
Таким чином, із внесеного клієнтом до каси адвокатської освіти гонорару стягуються значні суми відрахувань.
Такими є деякі особливості гонорарної практики. На закінчення слід наголосити, що представляючи інтереси громадян, які притягуються до відповідальності за кримінальні злочини, адвокат завжди захищає не злочин, а людину, яка звинувачується у скоєнні правопорушення. І це особливе призначення інституту адвокатури. Держава лише тоді є правовою, якщо гарантоване право на захист реально надано кожному громадянинові в особі кваліфікованого адвоката.