Гуманність у наш час стала рідкісним явищем. Дехто навіть не знає, що означає це слово. Взагалі, у перекладі з латині гуманність означає людяність, тобто вміння поважати і визнавати цінності людства, гідність кожної особистості.
Тема гуманності широко відбито у світовій літературі. Наприклад, у оповіданні М, Горького «Давко» головний герой вириває своє серце л грудей у тому, щоб освітити шлях людям. Також проблему людяності порушив у своєму безсмертному творі «Фауст» геніальний німецький письменник Гете. Він показав, що людина стає справді щасливою лише тоді, коли присвячує себе праці на користь інших.
Отже, я вважаю, що гуманність - це надзвичайно рідкісний дар, який треба берегти, бо, маючи його, людина дійсно стає Людиною.
Гуманність – це шанобливе, доброзичливе, співчутливе ставлення до людей, уміння бути стриманим в оцінці їхніх вчинків.
Розвиток гуманізму сягає своїм корінням за часів Відродження. Саме тоді висловили думку про те, що людину треба поважати і цінувати такою, якою вона є. Нині ці ідеї через засоби інформації широко пропагують і політики, і зірки.
Гуманність передусім передбачає поблажливе ставлення до провини оточуючих, адже жодна людина не застрахована від помилок. Навіть злочинці мають право на другий шанс, право спокутувати власну провину. Тому я вважаю, що скасування страти стало ще одним кроком на шляху розвитку гуманного суспільства.
Синонімом гуманності є людяність, тобто здатність співчувати та допомагати оточуючим. У міжнародному масштабі цей аспект виявився після Чорнобильської катастрофи. Тоді Куба абсолютно безкоштовно організувала спеціальнітабори для лікування та оздоровлення українських дітей, які постраждали внаслідок тієї страшної аварії.
Важливим у наш час є пропаганда гуманного ставлення до ВІЛ-інфікованих, бо суспільство через недостатню поінформованість про цю хворобу просто відвертається від таких людей.
Повага національних та загальнолюдських традицій та цінностей теж є складовою гуманності. Наприклад у поемі І. Котляревського «Енеїда» сказано, що під час війни між туром та Енеєм за їхньою взаємною домовленістю бої на деякий час припиняли, щоб кожен народ міг гідно поховати загиблих воїнів.