втома

Симптоми хронічної втоми

Симптоми хронічної втоми помітні неозброєним оком. До її ознак відносять: постійну стомлюваність, слабкість, підвищену дратівливість, зниження працездатності, стан депресії. Першою починає страждати нервова система, на тлі наявності збою в її функціонуванні починають прогресувати порушення діяльності інших органів та систем, виникають головні болі, м'язові болі, запаморочення, нудота, нерідко коливання артеріального тиску, тахікардія та болі в ділянці серця. Періодично виникають раптові напади слабкості, потемніння в очах, хиткість при власній ході, переднепритомний стан і непритомність. Синдром затяжної втоми належить до різновікових проблем, але все-таки найчастіше він зустрічається у людей середніх років.

Синдром хронічної втоми

Питання природі хронічної втоми остаточно не вивчений. Медики називають його фатінг-синдромом. На думку більшості фахівців, до його виникнення веде порушення хімічного балансу мозку. Деякі фахівці відносять це захворювання до вірусних, і вважають, що воно викликається певним вірусом, а значить, має здатність до передачі. Не допустити процес передачі допоможе зміцнення імунної системи та нормалізація функціонування нервової системи.

Але все ж таки більшість думок зводиться до психологічної природи походження хронічної втоми. Її поява безпосередньо пов'язана з способом життя, повноцінністю та якістю відпочинку, особливостями та внутрішніми установками особистості.Синдром хронічної втоми - це болячка трудоголіків, бізнесменів і банкірів, а також молодих мам, які доглядають задітьми та стурбованими сімейними проблемами. Стан хронічної втоми зветься «хвороби сучасності». Ця хвороба, що часто зустрічається, стала в той період, коли більшості людей стала властива заклопотаність матеріальним становищем і успіхом і відбулася зміна традиційних ролей чоловіка і жінки.

Причини синдрому хронічної втоми

Хронічна втома відноситься до проблем фізичного та психологічного характеру. Недолік енергії в організмі може бути спровокований одночасним впливом багатьох факторів: нездоровим способом життя, проблемами професійного характеру, частими стресами та стресовими ситуаціями. Тому першими помічниками у боротьбі з хронічною втомою мають стати – збалансоване здорове харчування, гарний сон, психологічне здоров'я, фізична активність.

Причини виникнення слабкості, втоми, млявості, нестачі енергії для звичної діяльності можуть бути різними.

Вони можуть бути викликані проблемами щитовидної залози – недостатнім або надмірним виробленням тироксину, проблемою серцевої недостатності, інфекційними застудними захворюваннями, проблемами з диханням (у тому числі і під час сну), анемією, хронічними захворюваннями, алкоголізмом та психічними станами, такими як стрес та депресія .

Поява фатинг-синдрому пов'язана з тривалим (протягом кількох днів чи тижнів) залишком повсякденної втоми.Недостатній відпочинок організму є основною причиною появи хронічної втоми.

Способи усунення цієї причини вибираються з урахуванням індивідуальних особливостей особистості та самої ситуації. При цьому важливою вимогою є не лише усунення причин синдрому, а й наслідків фатінг-синдрому. Зробити це можнасамостійно, або вдавшись допомоги фахівців – невролога, психолога, терапевта. У поодиноких випадках є необхідним серйозне медичне втручання.

Лікування хронічної втоми Як боротися з хронічною втомою

Існує безліч методів боротьби з хронічною втомою: народні засоби, медикаментозні засоби, спеціальна дієта, ароматерапія, а також звичайний елементарний відпочинок. Комплексний підхід забезпечить ефективність та результативність боротьби із захворюванням.

Якими б не були причини, вони негативно впливають на стан організму. Уповільнюється процес обміну в клітинах, що спричиняє накопичення відходів у тканинах. Втомою викликається збільшення витрати кисню та глікогену, накопичення гормонів, молочної кислоти, амінокислот та різних шкідливих речовин у крові. Ослаблення імунної системи робить організм беззахисним перед хвороботворними бактеріями, хронічними вірусами, що рецидивують, паразитами, дріжджовими мікроорганізмами, з якими при здоровому стані імунної системи він справляється без жодних проблем. Тому й проявляється найчастіше початок стану хронічної втоми як ознак, що нагадують початок простудного захворювання: різкий занепад сил, «туман у голові», ломота у м'язах, зниження розумової діяльності.

Енергетична потреба значно зростає у період хвороби, при отриманні травм, психічному чи фізичному стресі. Прямо пропорційно до енергетичної потреби зростає і потреба організму у вітамінах групи В. Їх недолік призводить до появи хронічної втоми. Навіть незначна нестача вітаміну В 12 може спровокувати появу анемії чи нервових розладів.

При стомленні, депресіях, «синдромі занепокоєння ніг» (що заважаєзаснути через наявність постійної потреби ворушити ногами), появу відчуття печіння в ногах і руках організм гостро потребує додаткової кількості фолієвої кислоти.

Дефіцит в організмі пантотенової кислоти викликає втому, що супроводжується сонливістю та депресією, а недолік вітаміну С знижує працездатність та зосередженість. Дефіцит заліза тягне за собою зниження рівня освіти еритроцитів і викликає анемію і, як наслідок, втому і зниження працездатності. Однак необхідно знати і пам'ятати, що надлишок в організмі заліза має ті ж прояви, як і його недолік. Тому визначення його рівня крові є необхідною умовою при виборі методів лікування.

Втома та млявість можуть бути викликані нестачею в організмі цинку. Ознаками його дефіциту є зниження кількості лейкоцитів у крові, білі плями на нігтях.

Підсилити сонливість і втому також може надмірне споживання простих і очищених цукрів. Цукру, а також крохмалеподібні сполуки прискорюють проникнення в мозок триптофану, який має властивість викликати сонливість.

Крім збалансованого харчування в усуненні хронічної втоми, що не проходить, допоможе дотримання наступних рекомендацій:

  • Якнайчастіше чергуйте види діяльності.
  • Дотримуйтесь режиму живлення.
  • Забезпечте собі нормальний сон та повноцінний відпочинок.
  • Позбудьтеся шкідливих звичок. Дотримуйтесь здорового способу життя.
  • Зменшіть споживання кофеїну.