Професор антропології доктор Ай-Вам-Дам повідомив, що, на його думку, на ранніх етапах розвитку цивілізацій "Земного циклу", ці магічні артефакти дозволяли спілкуватися з душами закодованих у них одноплемінників і отримали умовну назву "айфонозаври", які є прабатьками сучасних вухоокозомозгоемуляторів.
Але найдивовижніше відкрилося вченим після того, як удалося розшифрувати пам'ять одного з "айфонозаврів". Пролежавши в міжгалактичному пилу понад 10 світлових років, він зумів зберегти багато цікавої та важливої інформації, яка відкриває деякі звичаї наших предків.
Вченим вдалося встановити приблизну дату цих артефактів - початок 21 століття епохи "Земного циклу".
На помутнілих фото-фресках ми бачимо наших предків на фоні сімейних обрядів поїдання та виливання, їх позування на тлі первинних рослинних насаджень та нестерилізованих водних ресурсів. Ще ми бачимо, що в ті часи наші предки навіть не мали індивідуальної системи "здорового дихання" фірми "I air" і займалися збиранням продуктів харчування замість того, щоб користуватися таблетками фірми "I food!".
Але найцікавіше відкрилося вченим після того, як їм вдалося розшифрувати внутрішню пам'ять самого "айфонозавра", його особисту пам'ять, куди він записував усе, що відбувалося саме з ним, навіть тоді, коли закінчувався кислотно-лужний баланс у його жилах.
Ось що вдалося розшифрувати:
1."Лежу, хочу жерти, поморгую червоною лампочкою. Хазяїн або дрихне або бухає. У мене вже немає сил. додзвонитися. Кабздец."
2."Лежу, кричу улюблену пісню господаря.Хазяїн не чує. Чи дрихне, чи бухає. П'ять разів заспівав - нуль уваги. Мені пофіг. Потім буде кричати - млинець, як я пропустив дзвінок, напевно девайс глючить. Але я не глючив, він сам заглючився.
3."Лежу, сплю, нікого не чіпаю. Ніхто не хвилює мої 4G органи. Раптом відчуваю - тиснуть на больову точку. Миттєво прокидаюся.
Господар спочатку ласкаво проводить мені по обличчю, а потім тицяє то в око, то в ніс, то в щоки. Я від болю корчу йому різні літери, а він усе тицяє та тицяє. Особливо сильно мені дістається коли він по кілька разів на день змушує мене зображати одні й ті ж літери Л, Ю, Б, знову Л, і знову Ю. У мене на обличчі це пом'яті місця. Я і сам отримую такі повідомлення і з жахом думаю - скільки разів моєму брату - айфону дали по морді, щоб він всю цю хрень передав мені!
4."Лежу в руці господаря, він дбайливо проводить по моїй щоці і ми згадуємо місця і події де ми були разом. Це напевно найприємніші моменти у спілкуванні з господарем. Він ніби заграє зі мною - ще, ще, і я намагаюся, як можу, але іноді він дає мені клацання по лобі, і я одразу розумію, що я показав йому щось не те і одразу це видаляю.
Останній запис, розшифрований вченими, дозволяє дізнатися, чим закінчилася доля цього "айфонозавра".
5."Лежу, заряджаюсь, відчуваю як силою наливаються фібри мого акумулятора, тепло приємно розливається по всьому корпусу товщиною 7 мм і раптом чую -"Ти що, ще з цією цеглою ходиш? Зараз таким тільки лохи цвяхи забивають! Ну, думаю, трендець, скоро кинуть мене і прощай тоді весела музика, яку ми любили слухати з господарем, і галасливі вечірки і поїздки на море і фотки красивих дівчат і все, все те до чого я так звик за ці два роки
Дивлячись на свого господаря, я зрозумів, що йому шкода розлучатися зі мною,адже я жодного разу його не підводив, але я відчував, як йому хочеться завести собі нового друга. І тоді я вирішив - я вибухну від горя, і нехай моя смерть розв'яже йому руки і він купить собі близького друга ще тонше, ще потужніше, ще крутіше і нехай він з ним буде щасливий хоча б кілька років!
*** Лунають глухі плескання схожі на вибух – мабуть не витримали нерви, які живили енергією доісторичного прибульця…