Спостереження за життям
90-річчю «Аерофлоту» присвячується...
Рівно 90 років тому з'явилася компанія, ім'я якої і товарний знак, що десятиліттями були головними символами СРСР у світі; компанія, яка по праву може іменуватися національним перевізником; компанія, яка є рекордсменом у світовій цивільній авіації. І ось лише деякі рекорди:
"Аерофлот" - єдина іноземна авіакомпанія, яка одна з перших:
Пасажирські літаки «Аерофлоту» не літали в:
"Аерофлот" почав першим у світі експлуатувати на регулярних авіалініях:
- реактивні пасажирські літакиТу-104 (1956 р.)
- найбільші пасажирські турбогвинтові літакиТу-114 (1959 р.)
- реактивні пасажирські літаки для місцевих лінійЯк-40 (1968 р.)
- надзвукові пасажирські літакиТу-144 (1977 р.)
1923 р.
1926 р.
1928 р.
1929 р.
1929 р. - «Доброліт» експлуатував дев'ять ліній, загальною протяжністю12146 км. Велися дослідження по лінії Москва - Владивосток, готувалися до відкриття траси Архангельськ - Котлас - Сиктивкар і Хабаровськ - Миколаївськ - Сахалін.
Україна як правонаступниця СРСР бере участь лише у Варшавській конвенції, яка, на відміну від Монреальської, не відповідає реаліям часу і не повністю захищає права пасажирів.
1930 р.
1930 р. – у Цивільному повітряному флоті починається експлуатація перших радянських пасажирських літаків АНТ-9 та К-5, останній з яких був основним літаком «Аерофлоту» до 1940-гороку.
1 травня 1930 р. – відкрито нову авіалінію Москва — Пенза — Самара — Оренбург — Актюбінськ — Челкар — Казалінськ — Кизил-Орда — Ташкент — Фрунзе — Алма-Ата.
1931 р.
З 1960 по 1971 роки на аеродромі функціонувала Центральна вертолітна станція: звідси виконувалися пасажирські рейси вертольотів Мі-4П та Мі-8 до аеропортів «Внуково», «Биково», «Домодєдово» та «Шереметьєво».
Цей аеродром, що розташовувався вже тоді в межах міста, був базовим для літаків Цивільного повітряного флоту до середини 40-х років, коли всі рейси перевели до аеропортів «Биково» та «Внуково». З того часу і аж до закриття в 2003 році «Ходинку» використовували як випробувальний аеродром для нових літаків.
1932 р.
1935 р.
1935 р. – з'явилися уніфіковані бланки авіаквитків, однакові для внутрішніх та міжнародних перевезень; у такому вигляді вони існували до середини 40-х років.
1936 р.
1937 р.
1939 р.
5 травня 1939 р. – в «Аерофлоті» з'явиласяперша стюардеса – 20-річна москвичкаЕльза Городецька. На той час стюардеси були мініатюрними – не важчими за 52 кг ., не вище 162 см. У штатному розкладі не було посади бортпровідника (як і не було тоді слова «стюардеса»), тому дівчину оформили комірницею, але називали за звичкою буфетницею.
Перед вильотом вона мала закупити продукти в ресторані аеропорту, запакувати їх разом із посудом у валізу і завантажити на борт літака. Крім того, до вильоту стюардеса проводила прибирання літаком - міняла шторки на ілюмінаторах і підголівники на кріслах, протирала пил і т.д., а в польоті готувалабутерброди і заварювала чай – окріп у термосах вона теж отримувала в аеропорту.
Перший рейс, який обслуговувала Ельза Едуардівна, виконувався за маршрутом Москва - Ашгабад. Час у дорозі з двома посадками становив 13 годин. На цій лінії тоді тільки почав літати найновіший літак Лі-2.
1940 р.
1941 р.
1943 р.
Траса Красноярськ — Уелькаль — Фербенкс завдяки самовідданій роботі льотчиків, інженерів і техніків, а також місцевого населення набула репутації однієї з найнадійніших у світі і стала міжнародною. Згодом нею користувалися державні діячі обох країн: нарком зовнішньої торгівлі А. І. Мікоян, нарком закордонних справ В. М. Молотов, посли СРСР США А. А. Громико, К. А. Уманський, М. М. Литвинов, віце- президент США Г. Уоллес та інші.
1945 р.
9 травня 1945 р. – в аеропорту «Внуково» приземлився літак Лі-2, що пілотується командиром 2-го Севастопольського авіаполку А. І. Семенковим, який доставив з Берліна«Акт про беззастережну капітуляцію військ гітлерівської Німеччини » - Так закінчилася Велика Вітчизняна війна. Особовий склад цивільної авіації зробив гідний внесок у перемогу над ворогом: льотчики «Аерофлоту» захищали Батьківщину, проявляючи професіоналізм та мужність. Вони виконували особливо важливі польоти до лінії фронту, в тил ворога, за кордон та на території країни. У ці лихоліття не припинялися регулярні польоти на міжнародних повітряних лініях; понад дванадцять тисяч авіаторів цивільної авіації були нагороджені орденами та медалями.
Саме «Внуково» приймав та освоював новітні лайнери «Аерофлоту»: Іл-12, Іл-14, Ту-104, Ту-114, Ту-124, Ту-134, Ту-154, Ту-204, Іл-18, Іл -86 – усі ці машини впершевиконали рейси з пасажирами з аеропорту "Внуково". Тут же базувалися найбільші ескадрильї літаків Ту-104 та Іл-86. Звідси виконувалися літерні урядові авіарейси і тут-таки приймали літаки глав іноземних держав та урядів.
1946 р.
1946 р. – починається активне відновлення зруйнованих війною авіатрас – ГВФ затвердив схему пасажирських рейсів з аеропорту «Внуково» – зокрема, понад двадцять внутрішніх рейсів: Алма-Ату, Архангельськ, Ашхабад, Баку, Вільнюс, Єреван , Київ, Красноярськ, Ленінград, Мінськ, Ригу, Ташкент, Тбілісі, Фрунзе (нині Бішкек), Хабаровськ та ін; та понад десять міжнародних. До кінця року на регулярній основі діяли такі міжнародні авіалінії: Алма-Ата - Хамі, Іркутськ - Улан-Батор, Москва - Варшава - Берлін, Москва - Варшава - Прага, Москва - Будапешт - Белград, Москва - Будапешт - Відень, Москва - Будапешт - Белград - Тирана, Москва - Бухарест - Софія, Ташкент - Кабул.
Найдовшою -7000 км. - внутрішньою авіалінією «Аерофлоту» була траса Москва - Свердловськ - Новосибірськ - Іркутськ - Чита - Хабаровськ. Літак С-47 виконував поштово-пасажирський рейс № 6985 з частотою раз на три дні: виліт з Москви о 3.55 (понеділок), приліт до Хабаровська о 9.35 (середа), час у дорозі -більше двох діб !
Найдовшою –3900 км. – міжнародною авіалінією «Аерофлоту» була траса Москва – Куйбишев – Актюбінськ – Джусали – Ташкент – Термез – Кабул. Літак С-47 виконував поштово-пасажирський рейс № 119 з частотою два рази на місяць: виліт з Москви о 5.10 (понеділок), приліт у Кабул о 9.45 (вівторок), час у дорозі –більше доби !
15 травня 1946 р. – відкрито міжнародну авіалінію Москва — Київ — Львів —Будапешт - Белград - Тірана. Літак С-47 виконував рейс № 125 із частотою тричі на тиждень; час у дорозі становив12 годин з урахуванням проміжних посадок.40-50-ті роки - єдиний період, коли «Аерофлот» літав до столиці Албанії - Тирану. Авіасполучення з цією країною, як і всі інші контакти, було перерванов1960 року через кризу у двосторонніх відносинах. Згодом польоти в Тирану так ніколи і не відновлювалися.
1947 р.
Незабаром після введення в експлуатацію Іл-12 вийшов і на міжнародні лінії, перша з яких пов'язала Москву та Софію. А втравні 1948 року Іл-12 виконував міжнародні поштово-пасажирські рейси вжев12 пунктів призначення : Белград, Берлін, Будапешт, Бухарест, Варшаву, Відень, Кабул, Прагу, Стокгольм, Тирану, Гельсінкі та Улан-Батор. З регулярних рейсів Іл-12 було знято 1966 року.
1948 р.
У радянські роки на Ан-2 сільські бабусі літали одна до одної у гості, у сусідні села. Для багатьох жителів віддалених районів наявність такого літака, що забезпечує зв'язок із великою землею, означало зміну всього життєвого устрою. «Аерофлот» використовував Ан-2 не лише в пасажирських перевезеннях на регіональних лініях, а й у сільськогосподарській та санітарній авіації, на малоосвоєних територіях Крайньої Півночі та Арктики, та в інших цілях.
«Аннушка», «кукурудник», «дідусь авіації» – як тільки не називають цей старомодний біплан – але саме Ан-2 є абсолютним рекордсменом серед усіх пасажирських літаків: він виготовляється та експлуатується вже 65 років!
15 травня 1948 р. - літак Іл-12 виконав перший рейс за маршрутом Москва - Свердловськ - Омськ - Красноярськ - Чита - Тахтамигда - Хабаровськ - Владивосток.То справді був найбільш протяжний –7600 км – внутрішньосоюзний маршрут, який обслуговував Ил-12. Переліт займав30 годин льотного часу або більше двох діб шляху: виліт Москви о 6.00 (понеділок), приліт до Владивостока о 11.35 (середа).
1952 р.