У світі існує чимало законодавчих дивностей, які регламентують одяг людей, як у принципі, так і для певних випадків життя. Яких тільки важкоз'ясованих обмежень або, навпаки, дозволів не зустрінеш, порившись у правових актах...
Почнемо із загальних правил, які викликають посмішку. У північно-каролінському Мобілі чомусь жінкам забороняється носити туфлі на підборах вище 3,8 см. Чи то за старих часів володарки шпильок часто спотикалися, чи то низькорослі чоловіки в цьому місті відрізнялися сильним небажанням дивитися на дам знизу вгору — можна лише гадати. У всякому разі, якщо комусь із представниць прекрасної статі захочеться порушити цю заборону, формально при собі потрібно мати 20 доларів на сплату штрафу.
До речі, про взуття як таке. Якщо вона набридне і захочеться поблукати босоніж, то не скрізь можна легко її скинути. У Техасі, зокрема, потрібно спочатку отримати дозвіл муніципалітету, який коштує п'ять доларів. Якщо цього не зробити, за самовільність розування поліція може накласти штраф у восьмиразовому розмірі від цієї суми. У Північній Дакоті навпаки — можуть притягнути до відповідальності нерозуту людину, якщо вона не зняла взуття перед сном. Постає питання: як, крім свідчень, можна виявити цей факт?
У алабамському Анністоні є обмеження носіння джинсів. Тобто взагалі їх можна одягати, але тоді вже ні в якому разі не показуватися на головній вулиці міста. Загалом вибирати: або джинси, або вільний маршрут. Прямо дипломатичний протокол якийсь ні дати, ні взяти. Естетичний смак міської влади Кармела (штат Hью-Йорк) колись образив, ймовірно, вигляд чоловіка, у якого піджак та штани були різноготону, і за подібну вільність любителів контрастів в екіпіруванні вирішили штрафувати на п'ятсот доларів. Цю міру поки що не скасували.
В Австралії діє заборона на розгулювання в чорному одязі в поєднанні з повстяним взуттям і з обличчям, вимазаним гуталіном, — це, як бачите, розпізнавальне вбрання зломщика. У провінції Вікторія закон теж звертає особливе на колір одягу, точніше, штанів: у рожевих заборонено з'являтися щонеділі після полудня.
Але якщо на батьківщині кенгуру за це покладено штраф, то в американському Сант-Кроїксі (штат Вісконсін) жінку, яка дозволила собі вбратися в червоне, має, за законом, чекати на арешт і тримісячне ув'язнення. Слід гадати, що сьогодні цей застрашливий захід існує тільки на папері. Але ж існує!
В Італії чоловік, який з'явився на вулиці у спідниці, підлягає негайному взяттю під варту (як бути з туристами з Шотландії в національних костюмах?), а в американському Таксоні (штата Арізона) жінкам можна виходити з дому в штанах. Підстава в обох випадках одна: одяг протилежної статі.
У деяких місцях особливою увагою вшанували танцювальні вбрання. Так, у Північній Дакоті капелюх на голові будь-кого з тих, хто весело танцює, виписує пристрасні па або романтично кружляє під музику — достатній привід для проведення у в'язницю. У Норфолку (штат Вірджинія) танцююча дама, яка не перейнялася заздалегідь утягуванням себе в корсет — порушниця закону.
Низка правових норм стосується топлес. За старовинною ухвалою міської ради Ліверпуля, не скасованою дотепер, загальне правило заборони на появу в громадських місцях жінок з оголеними грудьми містить виняток для торгівля рибою. Це правило таке давнє, що місцева влада навіть намагалася опротестувати факт йогонаявності. Та ні, виявляється, існує.
У Бразилії подібне припис сформульовано досить химерно: без верхньої частини купальника заборонено показуватися на громадських пляжах ... непривабливим жінкам. Цілком очевидно, що санкції з цього приводу не можуть обійтися без експертизи зовнішності запідозреної в некрасивості жінки, але про умови оцінки закон замовчує. Отже, результат виявляється справою смаку.
А найсуворіші вимоги до купального костюма збережені у встановленні для пляжу Брайтон Біч в австралійській Вікторії: купальник повинен закривати тіло від горла до колін. І де такий сьогодні дістати? Хіба що замовити в ательє індивідуального пошиття. Жарт, звісно.
У Кентуккі правила обумовлюють умови появи у пляжному екіпіруванні. Зокрема, йдеться про те, що «жодна особа жіночої статі не може з'явитися в купальнику на дорозі… якщо вона не супроводжується двома поліцейськими або не озброєна ціпком». Ось це я розумію: захист честі та гідності дам. А у Флориді – уявляєте? - Ті, хто в купальниках, не мають права співати!
Щодо варіацій на тему негліже також існують норми. І якщо в Таїланді забороняється виходити з дому, не маючи на тілі спідньої білизни, то в Сент-Луїсі (Міссурі) ще крутіше: не можна виносити з палаючого будинку жінку, яка одягнена в нічну сорочку. Прямо скажемо, суворі вдачі.
Щодо «ню» є такі приписи: бразильцям не можна показуватися голяка в Національній опері в Сан-Паулу; сінгапурцям забороняється у такому вигляді ходити навіть по дому, помічені у подібній поведінці звинувачуються у порнографії. Аргумент той ще, звичайно, але все ж таки рішення хоч якось обґрунтовується. Але ось чому у Флориді вважається незаконним прийняття душу у голому вигляді, а Оксфорді (Огайо)— роздягання жінки «у присутності» портрета чоловіка, — незрозуміло. Мені принаймні. А вам?