Сьогоднішня тема статті спала мені на думку зовсім випадково – нещодавно я спіймав себе на думці, що боюся висоти. Тому я вирішив розібратись і зрозуміти, як перестати боятися висоти.
Коли встиг мати таку фобію – поняття не маю. Все дитинство пролазив по високих деревах, будівлях, будинках без дахів, і, само собою, стрибав звідки тільки міг (як не вбився, летячи метрів з 6 – загадка). Щоправда, не завжди вдало, бо й голова тричі пробита.
Напевно, в одне з падінь, коли моя голова стикалася з чимось твердим, а черепна кістка злегка (ну як злегка…) пром'ялася всередину, я й обзавівся такою фобією. І жив із нею багато років, зовсім не знаючи про її існування.
Так, я боюсь висоти. Не в хвасту сказати, але навряд чи знайдеться хтось із моїх знайомих, хто може дорікнути мені в боягузтві до чогось, але…
Брутальний, цілеспрямований, вимогливий та безкомпромісний до себе, спортсмен і… боїться висоти. Ви як хочете, а в мене це в голові не вкладається, але цікавіше те, що я хочу зробити зі своїм страхом (про це трохи далі).
Якщо запозичити лише одну пропозицію з невеликого твердження про страхи, то вона буде дуже доречною до сьогоднішньої теми: «…ви не боїтеся висоти, ви боїтеся впасти…».
Саме! Адже, як така висота заворожує, одні з найпрекрасніших видів - це види з висоти, там нагорі і життя ніби інше.
Цікавий факт чи обман розуму
Ви коли-небудь запитували, що так лякає людей у висоті? Адже згадайте випадки, коли ми дивимось вдалину з великої висоти. Яка думка спадає на думку? Ліпотаааа!
А що спаде на думку, якщо подивитися з цієївисоти собі під ноги (особливо, якщо там урвище)? Ох ти ж блід! І коліна відразу починають танцювати ламбаду.
Пам'ятаєте повчання у всіх фільмах у подібних ситуаціях? Не дивися під ноги! Наша свідомість панічно сприймає цю відстань – ми відразу починаємо уявляти собі падіння з такої висоти.
Тому, на мій погляд, висоти боїться переважна кількість людей - справа тільки на відстані до точки приземлення (так, трохи потішав).
Виняток становлять люди, які змогли приборкати свій страх, перетворивши його на спрагу адреналіну. Що й вам я пропоную зробити.
Зрозумійте, що наші думки мають власну силу, яку ми можемо приборкати, або вона приборкає нас.
Я вже писав про те, як упоратися зі страхом смерті, і якщо вже можна позбутися такої напасті, то, повірте, впоратися з боязню висоти не тільки легше, але й приємніше.
Пара порад для тихонь
Так як всі люди різні, я запропоную два варіанти, які дозволять впоратися з острахом висоти. Перший буде для людей земних і смиренних, які захочуть подолати проблему більш спокійним і не травмонебезпечним способом.
Для початку усвідомте, що навіть велика висота – ще не є гарантією небезпеки та нещасного випадку (насмерть повернутись можна і з табуретки під час прибирання).
Важливіше те, що наша свідомість робить із тією інформацією, яка надходить до неї. Ми самі малюємо собі трагічні картини, а можемо цього робити.
Я, звичайно, можу дати дурні поради, мовляв:
- не забирайтеся високо
- не дивіться з висоти собі під ноги
- Постарайтеся зрозуміти, що висота - вам не загроза (якщо ви, звичайно, не бовтаєтеся на краю обриву скелі ... тут вже можна кричати, верещати, боятися і навіть у штанинавалити, головне - видертися назад)
Але яка користь від таких порад? Я ж хочу дати вам іншу пораду: постарайтеся розглянути у висоті щось чарівне. Людина така істота, що нас буквально тягне до недосяжного.
Ми не вміємо літати, так подивіться на це з погляду польоту - це відстань до землі, адже вона прекрасна, хоч ви і не вмієте літати, але ви можете побачити більше, ніж дано вам природою.
То чому ви боїтеся такої можливості? Та киньте! Ви так і маєте намір боятися висоти, коли вона не становить для вас небезпеки?!
У статті про те, як позбутися нав'язливих думок сказано, що: «Якщо проблему можна вирішити, не варто турбуватися про неї, якщо проблема нерозв'язна, турбуватися про неї безглуздо…».
То чому, якщо висота не є небезпечною для вас, ви боїтеся її?! Переосмисліть цей момент. Страху насправді не існує, він – лише плід нашої уяви, чи чули про це?
Ну і ідея на межі маразму для шибеників
Для безбаштових я хочу сказати: подивіться своєму страху в обличчя і зробіть його за всіма параметрами! Що ж я хочу зробити зі своєю фобією? Те саме, що й з іншими проблемами у своєму житті… Не залишити їм шансу!
Пропоную запастись памперсами (це для тих, хто сумнівається, що витримає) і… стрибнути з парашутом, тарзанки, пролетіти на параплані!
Та що завгодно! Але тільки кинути виклик свого страху! Можливо, до кінця дійства ви будете ледь живі, але потім ваша боязнь суттєво притупиться.
Якщо ж провести цю процедуру кілька разів, ймовірно, ви взагалі втратите цей страх. Тому що, випробувавши його на зовсім новому рівні, попереднє почуття буде вже суттєво слабшим. Може воно зовсім зникне.
Так, я пропоную вибивати клин клином! Хоча вибір за вами: клин клином, просте самонавіювання та аналіз ситуації або ж ви виберете нічого не робити і дозволите страху охопити вас ...
Зрештою, ви самі собі господар, і вирішувати вам.
На цьому я ненадовго з вами прощаюся, побачимося вже зовсім скоро!