Орангутанги попереджають про агресію гучною відрижкою.
Слово орангyтанг означає деякими мовами Африки людина з джунглів.
Орангутани мешкають лише у дощових лісах островів Борнео та Суматра. Практично все життя вони проводять на деревах, якими пересуваються за допомогою дуже довгих рук (їхній розмах — до 2 м — значно перевищує ріст мавпи!), допомагаючи собі ногами. Цікаво, що орангутани настільки адаптувалися до життя на деревах, що навіть воду зазвичай п'ють із листя, дупелів, або просто злизують після дощу зі своєї вовни. У поодиноких випадках, коли орангутани все ж таки спускаються на землю, то пересуваються на всіх чотирьох кінцівках. На ніч орангутани будують гнізда для сну, зазвичай щоразу нове.
Живуть орангутани поодиноко, тільки дитинчата тримаються при своїх матерях і зрідка зустрічаються групи з двох самок. Самки взагалі ставляться до періодичних зустрічей один з одним спокійно і можуть разом годуватись. Самці ж залишаються кожен на своїй території і чужинців не люблять. При зустрічі спочатку відбувається демонстрація сили: гучне гарчання, ламання гілок тощо. Якщо ніхто не відступає, бачачи перевагу суперника, трапляється бійка, яка зазвичай закінчується тим, що один із борців здається і тікає. Але загалом характер орангутанів цілком мирний.
Орангутани їдять переважно фрукти та листя дерев. Втім, на відміну від горил, вони не є суворими вегетаріанцями і поїдають комах, яйця птахів і навіть пташенят. Крім того, до їхньої дієти входять мед, горіхи, кора дерев.
Як і інші представники гомінід, орангутани дуже розумні тварини. Деякі їх популяції регулярно використовують інструменти добування їжі.