В даний час круїзне судноплавство на Чорному морі через відомі події в Криму та в Україні перебуває в глибокій кризі. Звичайно, вчені, фахівці, активні учасники міжнародного круїзного бізнесу не можуть не замислюватися про те, як довго триватиме кризова ситуація і які є можливості виходу з неї.
Для більш повного розуміння проблеми слід пам'ятати, що кризи в пасажирському судноплавстві на Чорному морі періодично виникають в результаті драматизму історичних подій, що вперто повторюється.
Ст. Селіванов, доцент кафедри менеджменту та туристичного бізнесу Гуманітарно-педагогічної академії (м. Ялта) Кримського федерального університету
Перші пасажирські лінії між портами Чорного моря почали діяти у 1859 р., з моменту заснування українського товариства пароплавства та торгівлі (РОПіТ). Перший вітчизняний пасажирський рейс на Чорному морі виконано пароплавом «Надія». Наступним на лінію вийшов пароплав "Одеса". Так було започатковано пасажирське судноплавство на Чорному морі.
Невеликі вантажопасажирські судна цього товариства забезпечували роботу пасажирсько-поштових ліній між портами Одеса, Севастополь, Феодосія та Керч. З грузинським портом Поті їх поєднувала Кавказька лінія. Через 19 років, 1879 р., цю лінію продовжили до Батума(и).
Наприкінці XIX століття була організована нова пароплавна компанія «Добровільний флот», яка мала великі та першокласні на той час суди. Перші її чотири вантажопасажирські пароплави «Україна», «Петербург», «Москва» та «Нижній Новгород» успішно працювали на лініях між портами Чорного моря.
Аж до 1914 р. пасажирські перевезення у Чорноморськомубасейн активно розвивалися. Однак війни і революції, що послідували потім, розвитку круїзної справи не сприяли. Почалася перша криза в пасажирському судноплавстві на Чорному морі, яка тривала близько 15 років.
Влітку 1921 р. почався рух вантажних суден Кримсько-Кавказькою, Херсонською, Миколаївською, Кримсько-Азовською та іншими внутрішніми лініями. Пасажирське судноплавство у регіоні відновилося 1927 р., коли було введено в експлуатацію пароплав «Теодор Нетте».
Таким чином, нова історія пасажирської Кримсько-Кавказької лінії починається наприкінці 20-х років, і круїзи цієї лінії були неймовірно популярні в СРСР у період з 30-х років минулого століття аж до Великої Вітчизняної війни, яка визначила початок другої кризи. І знову період кризової ситуації становив близько 15 років.
Розквіт Кримсько-Кавказької круїзної лінії почався з 1960 р., якою в середньому за рік перевозилося близько 135 тис. пасажирів. З них 17 тис. іноземних та 100 тис. вітчизняних туристів, а також 18 тис. лінійних пасажирів. Крім того, багато вітчизняних пасажирських суден здійснювали 3-годинні морські прогулянки, які мали велику популярність. Річна кількість пасажирів таких міні-круїзів сягала 7 тис. Після розпаду Радянського Союзу 1992 р. Кримсько-Кавказька круїзна лінія припинила своє існування. Розпочався третій кризовий період.
У Чорноморському регіоні, починаючи з середини 1990-х років, різними вітчизняними судноплавними компаніями неодноразово робилися спроби відродити круїзне судноплавство на популярній за радянських часів Кримсько-Кавказької лінії. У 1990-х роках Чорноморським морським пароплавством на т/х «Одеса Сан» було організовано круїзи за маршрутом Одеса – Пірей – Хайфа – Лімасол – Стамбул – Сочі – Ялта – Севастополь– Одеса, які проіснували трохи більше двох років.
На початку 2000-х років було організовано разовий круїз навколо Чорного моря на т/г Тарас Шевченко. У 2006-2007 роках. судноплавна компанія «Укрферрі» пропрацювала та організувала кілька чорноморських круїзів на т/г «Південна Пальміра». Існували плани організації паломницьких круїзів із заходом до портів України, Греції, Ізраїлю та Єгипту.
Однак стабільної роботи суден вітчизняних компаній на чорноморському круїзному ринку з цілої низки об'єктивних та суб'єктивних причин організувати не вдалося.
Після різкого спаду морського круїзного судноплавства на Чорному морі в період 1992-2005 рр.., З 2007 р. (через 15 років) починається фактично його відродження. Лише у Кримські (Ялта, Севастополь) порти останніми роками заходило до 200 іноземних круїзних суден.
У 2010-2011 роках. лайнерами італійської компанії MSC було освоєно круїзні маршрути між Одесою та Венецією, тобто з'явилася можливість для українських та українських туристів вирушити у подорож з легкодоступного чорноморського порту. Аналіз розвитку географії міжнародного круїзного судноплавства показує, що Чорноморський регіон останніми роками ставав все більш популярним для закордонних морських туристів.
У 2011 р. наголошувалося на тенденції збільшення розмірів суден, що заходять у чорноморські порти. Якщо у 2011 р. із 73 лайнерів 27 мали довжину понад 200 м (причому близько 10% – судна понад 270 м), то вже у 2012 р. із 73 суден під іноземним прапором майже половина (32 судна) довжиною понад 200 м. Безпечно прийняти та обслужити судна великих розмірів (до 300 м) на Чорному морі можуть лише Одеський, Сочинський, Ялтинський морські порти та румунська Констанца. У 2014 році планувалося відкриття нового пасажирського терміналу в порту Батумі (Грузія).Інші порти, на жаль, на сьогоднішній день не мають інфраструктури для безпечного та якісного прийому суден понад 200 м, не кажучи вже про 300-метрові. Саме з цієї причини понад 320 пасажирських суден у 2013 році не пройшли Босфор та не увійшли до Чорного моря. У 2013 р. до Стамбула зайшло понад 400 круїзних суден під іноземним прапором, у Чорне море – лише 73.
Специфіка круїзного бізнесу така, що порти Чорного моря є не конкурентами, а партнерами: що більше суден буде залучено до Чорноморського регіону, то більше виграє кожен із портів. Враховуючи цю особливість, у 2012 р. на одній із міжнародних круїзних виставок у м. Ялті було висунуто ідею створення некомерційного маркетингового проекту з просування чорноморського круїзного спрямування та створення єдиного бренду Чорного моря Cruise Black Sea. Для просування цього проекту було створено консультативну групу з питань розвитку інфраструктури обслуговування круїзних туристів у Чорноморському регіоні. Крім портовиків до цієї групи увійшли представники туристських компаній DINADIS, «Лондон Скай Тревел», «Модес», «Блек сі тур» та ін. Реалізація проекту в перспективі мала сприяти тому, щоб 320 пасажирських лайнерів, які розвертаються перед Босфором, продовжили свої круїзні маршрути далі до Чорного моря.
Влітку 2013 року Чорноморсько-Балтійською круїзною компанією (Санкт-Петербург) було здійснено успішну спробу відновити круїзне судноплавство на Кримсько-Кавказькій лінії на т/г Adriana за маршрутом Ялта – Одеса – Севастополь – Новоросійськ – Сочі – Феодосія.
У 2014 році було організовано нову схему маршруту: Ялта – Сочі – Новоросійськ – Стамбул – Ялта, яка, на думку керівництва круїзної компанії, дозволила б залучити новий потік туристів зТуреччини. Однак з низки відомих причин ця круїзна лінія у 2014 р. була закрита. Фактично згорнулося і міжнародне круїзне судноплавство, хоча очікувалася рекордна кількість заходів круїзних суден у Ялтинський порт – понад 220. Почалася нова, четверта криза у чорноморському круїзному судноплавстві.
Відродження як закономірність
Виникає закономірне питання: «Невже нового відродження круїзного судноплавства на Чорному морі доведеться чекати на наступні 15 років?». Позитивна відповідь була б однозначною, якби цю проблему вирішували лише на політичному рівні. Проблема кримських портів дискутуватиметься ще довгі роки. Однак, як було зазначено вище, в останні 6-7 років різними компаніями, як вітчизняними, так і зарубіжними докладалися колосальні зусилля для підвищення привабливості чорноморських круїзів для зарубіжних туристів, були витрачені значні кошти для розробки та впровадження нових круїзних маршрутів у районі Північного Причорномор'я.
Крім того, як свідчать проведені дослідження, на Середземноморському басейні з'явилася надмірна кількість круїзних лайнерів, робота яких планувалася у Чорноморському регіоні. У зв'язку з цим питання про відновлення чорноморських круїзів є важливим не лише для кримських туроператорів, а й для зарубіжних круїзних компаній. Якщо перші втрачають десятки тисяч валютних грошових одиниць, збитки останніх обчислюються сотнями мільйонів.
На наше глибоке переконання, яке ґрунтується на вивченні багаторічного досвіду організації міжнародних морських круїзів, для якнайшвидшого відродження круїзного судноплавства на Чорному морі необхідно використовувати статус Ялти як вільного порту, що знаходиться на території вільної економічної зони. У цьому напрямку маєпроводитися робота міжнародних неурядових організацій за активної участі професіоналів морегосподарського комплексу (вчених та спеціалістів). За правильної організації роботи можна буде цілком обґрунтовано розраховувати на відновлення міжнародних морських круїзів у Північному Причорномор'ї вже у 2016 році.
Крім того, для подальшого розвитку круїзного судноплавства на Чорному морі вже зараз необхідно зайнятися опрацюванням питання відтворення такої популярної в недавньому минулому Кримсько-Кавказької лінії, із заходами до портів України, України, Грузії, Туреччини, Болгарії та Румунії. З сучасним візовим режимом для круїзних суден, досить спрощеним для громадян країн Чорноморського басейну круїзи та пасажирські перевезення Чорним морем можуть знову стати популярними та економічно вигідними.