У Софії крім кварталуДрагалевці є й інший "багатий" спальний район - Бояна. Звісно, колись це було село. Нині воно примикає до Софії та вважається вільною зоною. Тут знаходиться резиденція президента та кіностудія Бояна Філм, тут багато дуже дорогих будинків, до яких не можна навіть близько підійти через охорону, тому їх фото у мене не буде. Тут повно своїх визначних пам'яток і тут чудовий клімат, бо це насправді село. Пахне багаттям, квітами, талим снігом, гірським вітром – просто казка. Тут будуть не найбагатші і найкрасивіші краєвиди, а лише ті, що попалися нам на шляху до знаменитої Боянської церкви - головної пам'ятки цього кварталу та однієї з найважливіших у Софії.
Так називається автобусна зупинка того самого 64 автобуса, який везе всіх ізСофії на церкву та водоспад. Бояна знаходиться на достатній відстані від Софії – на схилі гори Вітоша та пішки з центру столиці сюди дійти дуже важко та довго. Тобто без машини тут нема чого робити.
Вулиця у кварталі Бояна
Орендувати квартиру у кварталі Бояна можна від 200 євро за двокімнатну та від 300 євро за трикімнатну у звичайному будинку. А якщо у житловому комплексі, то від 700 євро за двоє. Орендувати тут будинок з басейном можна за суму від 1500 євро на місяць.
Боянська церква (Боянската църква „Св. св. Нікола та Пантелеймон“) – пам'ятка архітектури, яку давно внесено ЮНЕСКО до списку світової культурної та природної спадщини.
Особливість храму полягає в тому, що він двоповерховий і складається з трьох частин, що належать різним епохам.
Це музей, його зустрічаєш, коли йдеш від площі Сборище до церкви. Музей не працює, він здається навіть не добудований. Сама церква входить у сто туристичних об'єктівБолгарії
Чарівність. А запааах! За муром церковний парк.
Це мамонтове дерево – секвойядендрон гігантський. Їх тут три, але це найбільше.
Це перше таке велике дерево, яке я бачила у своєму свідомому житті)
Дуже м'яка та тепла кора.
Вивченням та описом фресок цієї церкви займався Андрій Грабар – мистецтвознавець, спеціаліст з Візантії, який працював у Софії з 1919 року. Потім одружився і відвіз дружину до Страсбурга. А взагалі, він народився в Україні, здобув українську освіту та поїхав працювати та продовжувати наукову діяльність за кордон. У Парижі викладав українську мову. Жив у США, помер у Франції.
Перший поверх церкви призначений для гробниці (крипта). Вважається, що церква збудована наприкінці 10 століття у резиденції феодала як сімейний паракліс. Саме тоді вона була присвячена чудотворцю Миколі. Церква була розширена в 13 столітті за часів Другого болгарського царства севастократором Калояном і стала називатися Калоянова. Саме тоді вона стала двоповерховою.
На цій дошці написано правила відвідування – ніколи такого не бачила. До церкви можна входити по 8 осіб (що не дотримується) і знаходиться там по 10 хвилин.
Третя частина побудована селянами у середині 19 століття.
Фасадна кладка характерна для Тирновських та Несебрських храмів. Сходи на другий поверх зараз металеві - схожі на пожежну.
Живопис тут теж незвичайний - відрізняється якоюсь різкою площиною. Однак портрети виписані дуже докладно, з мімікою та виразом, як живі.
Я так і не змогла прочитати, що написано на склі – надто прозоро та довго.
Могила цариці Елеонори. Це Єлеонора Кароліна Гаспаріна Луїза, принцеса фон Ройс цу Шлайц-Кьостриц - болгарська цариця, друга дружина царя Фердинанда I .Була близька спорідненість з українським імператорським сімейством. Царю Фердинанду її поцупала велика княгиня Марія Павлівна. Шлюб був формальним, Елеонора дуже любила дітей Фердинанда та займалася благодійністю. Вона відкрила у Варні санаторій для дітей хворих на кістковий туберкульоз, створила фонд „Цариця Єлеонора“, який збирає кошти на будівництво будинків для сліпих та глухих дітей, заснувала Болгарський Червоний хрест та під час війни курси сестер милосердя.
Елеонора померла у віці 57 років у Варні. Тут її поховали, бо вона врятувала цей храм від руйнування 1912 року. Селяни хотіли його розвалити та побудувати побільше. Цариця виділила боянчанам наділення землі для нової церкви і зайнялася реставрацією цієї, заодно облаштувавши церковний парк.
1854 року в цій церкві український філолог-славіст Віктор Григорович відкрив Боянський поміник - середньовічний рукописний текст, який читали під час служби. Боянський поміник один із трьох найвідоміших. Інші два: Погановський поміник та Зографський помінік.
Ще одне мамонтове дерево.
Ці камені могильні, але судячи з їхнього хаотичного розташування, могил під ними немає.
Жовта цегла з центру Софії. Явно не куплений. Бо "ж'лті павета" ніколи не продавалися.
Дуже мальовнича будівля. Схоже, що зараз тут мешкають цигани.
Вказівники на водоспад та Момину Скелю. Ми не пішли - не було сил ще дві години підніматися вгору.
Купити нерухомість у Бояні можна починаючи від 600 євро за квадратний метр.
Лазня. Колись це була громадська лазня.
Площа Зборище.