Основним методом лабораторної діагностики єбактеріологічний. Досліджують блювотні маси, промивні води шлунка, дуоденальний вміст (жовч) кров, сечу, фекалії, гній або ексудат із запальних осередків, харчові продукти. Засівають на середовища збагачення (селенітовий або 20% жовчний бульйон), а потім на вісмут-сульфіт агар (високоселективне середовище), Плоскірєва (середнеселективна) Ендо, Левіна.
Схема мікробіологічних досліджень аналогічна таким при виділенні та ідентифікації гемо- та копрокультури при черевному тифі.
Ізсерологічних методівзастосовують реакціюаглютинаціїз О- та Н-діагностикумами, іноді з аутоштамами бактерій, виділеними від хворих; більш чутлива до РНГА з еритроцитарними діагностикумами.
Можливе використання біологічного методу шляхом вигодовування білих мишей зараженими харчовими продуктами. S. enteritidis та S. typhimurium викликають загибель мишей через 1-2 доби. Посіви крові із серця та матеріалу із внутрішніх органів дає ріст сальмонел.
Дляекспрес-діагностикизастосовуютьімунофлюоресцентний методдослідження (виявлення антигенів збудника за допомогою імунних сироваток, оброблених флюорохромами).
Лікування черевного тифу, паратифів.
Використовують антибіотики - левоміцетин, ампіцилін, тетрациклін, при стійкості до антибіотиків - бактрім, фуразолідон.
Для попередження рецидивів та бактеріоносійства рекомендується поєднувати антибіотики із засобами, що стимулюють захисні сили організму -імуноантибіотикотерапію.
Для створення специфічного імунітету використовується Vi-антиген, який вводять дворазово з інтервалом у сім день, призначаючи вможливо більш ранні терміни захворювання на фоні антибактеріальної терапії.
З лікувально-профілактичною метою застосовуютьчеревнотифозний бактеріофаг.
Чи не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком: