Варламова Дар'я
У постійній рубриці на T&P студенти, які поїхали вчитися за кордон, розповідають про різницю у підході до навчання та діляться враженнями від зміни обстановки. Уляна Складчикова вступила до Університету Карнегі-Меллон, щоб з головою поринути у навчання, освоїти Python, помилуватися природою Піттсбурга і здійснити подорож до Мексики.
- Як давно ти вчишся? Чому саме цей навчальний заклад та спеціальність?
— Я навчаюсь в Університеті Карнегі-Меллон, Піттсбург, США. Спеціальність називається "Master of Science in Information Technology - Software Engineering". Це професійна програма для тих, хто вирішив змістити фокус своєї майбутньої кар'єри з чистого кодингу (написання програмного коду та скриптів з метою реалізації певного алгоритму однією з мов програмування) на продакт-менеджмент або взяти на себе роль системного архітектора. Тобто підвищити кваліфікацію із виконавчої посади до керівної.
В Україні поки що нечітко сформувалося розуміння різниці між Software Engineering (SE) і Computer Science (CS). SE - це інженерна дисципліна про організацію процесу розробки будь-якого софту, на цій програмі не навчають програмування та алгоритмів. Передбачається, що сюди приходять люди, які вже мають знання в CS. Для того, щоб потрапити до програми, необхідний досвід роботи від 2 до 5 років в IT. Carnegie Mellon University вважається світовим лідером із підготовки інженерів програмного забезпечення.
— Який вигляд мав процес надходження?
— Порівняно з традиційним процесом вступу до магістратури університетів США цей конкурс було оголошено досить пізно, потрібно було в дуже стислий термін підготувати всі документи (транскрипти дипломів,мотиваційний лист, CV, рекомендації) здати TOEFL на високий бал, підтвердити свою компетентність на інтерв'ю.
Востаннє я здавала TOEFL у 2004 році. Дуже допомогли онлайн-тести, 2004 року їх не було, і якщо тоді підготовка зайняла у мене 4 місяці, то цього разу я підготувалася за 2 тижні. Щоправда, здавала я однаково тричі, мені весь час не подобався результат. У підсумку здала на 110 із 120 балів. Думаю, що це мені сильно допомогло в конкурсі за інших рівних умов, оскільки потрібний рівень був не меншим за 100 балів.
Відбір проходив у два етапи: спочатку Іннополіс зробив початкову вибірку конкурсантів, другий етап відбору вже проводила комісія з Карнегі-Меллон. Усього було близько 700 заявок, у CMU поїхали 14 людей. Після закінчення навчання, за контрактом, я маю відпрацювати два роки в Іннополісі або в компанії-партнері.
— У якому українському виші ти навчалася до цього?
— Я закінчила факультет комп'ютерних наук (ФКН), спеціальність «інформаційні системи та технології» Воронезького державного університету у 2006 році. Наш випуск був лише третім випуском нового факультету, тоді ще всі сміялися над калькою з англійської в назві факультету та питали: «Що ще за комп'ютерні науки?» Зараз ФКН стабільно постачає кадри для IT-індустрії України, а іноземні компанії відкривають офіси у Воронежі, не маючи навіть офісів у Москві. Звичайно, дивлячись на круті курси School of Computer Science тут, у CMU, я бачу, що факультету ще є куди зростати, але початок покладено.
— Де ти живеш у Піттсбурзі? Дорого жити та вчитися?
- CMU знаходиться в 25 хвилинах їзди на автобусі від даунтауна Піттсбурга - недалеко за московськими мірками, але в умовах постійного дефіциту часу дуженезручно. Тому студенти вважають за краще жити або в кампусі, або за 10–20 хвилин ходьби. Магістри Карнегі-Меллон формально не мають права жити в кампусі, тому сторона, що приймає, надала нам квартири в найближчому районі за умови, що ми житимемо по двоє. Я живу сама, доплачую частину зі своєї кишені. Студія коштує приблизно $700 на місяць. У Піттсбурзі навчається багато студентів, тому добрі квартири розбирають швидко. Щоб знайти класну квартиру, потрібно приїжджати заздалегідь та мати можливість обирати самому.
Стипендія від університету покриває вартість навчання ($60 000/рік), частково проживання ($400/місяць), деякі університетські збори та переліт туди-назад. Також майбутній роботодавець виплачує стипендію близько $1060/місяць. Інші витрати на місяць:
інші рахунки (вода, світло — від $50 до $200 залежно від пори року, оскільки електричне опалення);
— Які бонуси надає статус студента у Піттсбурзі?
— У Піттсбурзі знаходяться два великі вузи — Університет Піттсбурга та власне Університет Карнегі-Меллон, а також багато невеликих університетів. Можна сказати, що місто просякнуте духом студентства. Студентам надається велика кількість знижок, бонусів та привілеїв, починаючи від безкоштовного користування всією інфраструктурою університетів (транспорт, басейни, корти, спортивні зали, бібліотеки) та закінчуючи знижками на квитки до кінотеатрів, музеїв тощо.
- Опиши процес навчання. Над яким проектом ти зараз працюєш?
— Усі курси поділяються на основні, курси на вибір та практикум. Серед основних курсів: Models of Software Systems, Methods: Deciding What to Design, Management Software Development, Communication for Software Engineers, Analysis of SoftwareArtifacts, Architectures for Software Systems. Майже всі основні курси розраховані на 12 години на тиждень, включаючи лекції, індивідуальні та групові завдання. Це у середньому. На практиці виходить менше на початкових етапах, більше в середині та значно більше наприкінці курсів, коли потрібно складати групові проекти, іспити чи курсові.
Курси на вибір можна брати майже з усіх факультетів, головне, щоб куратор схвалив. Серед моїх однокурсників популярні курси з факультетів Computer Science, Human-Computer Interaction, деякі курси з MBA-програми. Я в першому семестрі взяла Cloud Computing і мало не вмерла - довелося терміново освоювати Python.
Практикум є реальним проектом, над яким два семестри працює команда з 3–4 студентів. Замовник проекту може бути із зовнішнього світу, але багато внутрішніх проектів для CMU. У процесі виконання проекту студенти повинні на практиці застосувати знання на основних курсах. Моїй команді дістався реальний стартап з амбітними цілями: змінити взаємодію людей та онлайн-фотографій, навчити їх по-новому використовувати фотоархіви як особисті, так і громадські. На практиці розбиратимемося з Computer Vision і NLP (Natural Language Processing, не плутати з НЛП).
- Опиши свій звичайний день.
— Заняття розпочинаються о 8:30–10:30, щодня по 1–4 пари. Американська освіта сильно відрізняється від української. Майже все навчання відбувається самостійно, тобто практичних занять майже немає. Є лекції, але на читання матеріалів та виконання завдань витрачається набагато більше часу, ніж на відвідування лекцій. Між лекціями і після них усі зазвичай роблять «домашку». Хтось вважає за краще займатися вдома один, я займаюся в Cave — так називається опенспейс для студентів. Вихідних за першийсеместр не пам'ятаю жодного — занять хоч і ні, але обсяг домашніх завдань, які дають на вихідні, є великим. Тому всі розваги було відкладено на канікули. Ось нещодавно вперше за півроку сходила в кіно у Піттсбурзі.
- Як проводиш вільний час?
— Під час першого семестру я не мав його. Покладаю великі надії на канікули — збираюся до Нью-Йорка і, можливо, до Мексики. Піттсбург теж цікаве місто, але не дуже велике, є музеї, кінотеатри. Навколо Піттсбурга дуже гарна природа, але поки що холодно, збираюся навесні помандрувати по окрузі.
— Чи плануєш повернутися в Україну?
— За контрактом я маю відпрацювати кілька років на благо української IT-індустрії. В Іннополісі будуть цікаві проекти, тож я планую повернутися у 2014 році.