Мієліт - це запальний процес, що проходить у спинному мозку. Також цей термін використовується при поєднанні всіх груп захворювань спинного мозку, викликаних під дією запального процесу.
Як правило, захворювання цієї групи протікають дуже важко. Симптоми проявляється у больовому синдромі всього тіла, паралічами, повною втратою чутливості. При первинних мієлітах інфекція проникає у спинний мозок з допомогою кровотоку. Також відбувається зараження і при алергічному вигляді. А ось при травматичному інфекція приєднується вдруге. Ще існує поперечний мієліт, що характеризується больовим синдромом у ділянці шиї або спини, може призводити до парезів органів тазу.
При перебігу захворювання виділяють чотири періоди: гострих явищ (починається від початку захворювання до стабілізації), відновлювальний ранній (близько півроку при стабілізації симптоматики), відновлювальний пізній (від півроку до кількох років), період залишкових явищ.
Збудник локалізується у шийному чи грудному відділі спинного мозку.
Мієліт спинного мозку може виявлятися по-різному залежно від клінічних симптомів. Процес запалення протікає як і білому, і у сірому речовині спинного мозку. Але в будь-якому випадку це захворювання відноситься до тяжких, оскільки підвищений ризик ускладнень. Якихось обмежень за віковою чи статевою ознакою не існує.
Захворювання діляться на первинні та вторинні мієліти. Первинними називаються ті, що спровоковані вірусами нейротропної групи (Коксакі, вірус простого герпесу або поліомієліту). Вторинним мієлітом вважається ускладнення після перенесеного захворювання. Наприклад, після кору, пневмонії або тифу, а також сепсисуабо будь-якого осередкового гнійного запалення в організмі.
Первинний тип поширюється із струмом крові.
При вторинному механізм ураження аналогічний. Але після невдало перенесеного інфекційного захворювання. При травматичних мієлітах запальний процес відбувається за рахунок вторинної інфекції, яка приєднується при відкритих та закритих травмах.
Поперечний мієліт виникає у післяінфекційний період, небезпека полягає в тому, що збудник не визначається у нервовій системі. Це може бути початковою ознакою розвитку такого важкого захворювання як розсіяний склероз.Поперечний мієліт може виникати при вакцинації.
Класифікація
У медичній практиці є кілька видів класифікації. Діляться вони на основі різних ознак.
За тривалістю перебігу захворювання розрізняють:
За походженням збудника:
- вірусні;
- бактеріальні;
- токсичні;
- травматичні;
- поствакційні.
За поширеністю в організмі:
За перебігом поділяють:
Клінічна картина мієлітів виражена досить різноманітно. Симптоми залежить від відділу спинного мозку локалізації збудника. Больовий синдром знаходиться не в одній частині, а поширюється на сусідні ділянки.
Гострий мієліт, що характеризується таким же початком захворювання. Виявляється інтоксикацією організму, тобто слабкістю у всьому тілі, підвищеною температурою та ознобом. Згодом приєднується втрата чутливості нижніх кінцівок, потім оніміння та повна втрата рухової активності. Грудний відділ хребта уражається найчастіше, тому можуть виникати такі симптоми як параплегія, тобто втрата або параліч ніг. Такожможуть з'являтися судоми та підвищений м'язовий тонус.
Гострий дисемінований мієліт може проявляти себе вже в перші дні і досить гострою течією. При цьому він локалізується практично у всіх ділянках хребетного стовпа як у білій речовині, так і в сірому. Зазвичай при такій формі є одне вогнище великі і дрібні навколо нього. Крім інтоксикаційного процесу в організмі присутня така симптоматика як підвищення колінного рефлексу, а ахіллово відсутня. Різко виражені і чутливі розлади, при цьому глибока страждає більше, ніж поверхнева.
Мієліт шийного відділу виявляє себе млявим парезом верхнього плечового пояса. При чому нижні шийні відділи страждають частіше і запальний процес, в порівнянні з рештою відділів, протікає сприятливіше і не так небезпечно.
Симптоми поперечного мієліту особливо нічим не відрізняються, процес також гострий, супроводжується інтоксикацією всього організму. Після зняття цих ознак виявляються неврологічні порушення. Такі, як зниження чутливості, слабкість у кінцівках, нетримання сечі, запори та підвищене газоутворення. Якщо стан запущено, то можуть спостерігатися вже пролежні та виразки.
Діагностика
Лікування потрібно починати відразу ж як тількивиставлено діагноз. Проводиться госпіталізація пацієнта у неврологічне відділення. Так як це важке захворювання і може дати ускладнення, які не тільки важко виліковуються, але при цьому можуть призвести до інвалідності або навіть смерті. Запалення спинного мозку лікують медикаментозним методом та радикальним.
Насамперед лікувати потрібно основне захворювання при вторинному мієліті антибіотиками та противірусними засобами. При первинному також вдаються до таких засобів. Жарознижувальні препарати застосовуються за високої температури. Обов'язково призначаються глюкокортикостероїди та гормонотерапія. Діуретичні засоби використовуються для виведення рідини з капілярної сітки. А також вітаміни групи В та лікарські засоби, що знижують м'язовий тонус. Токсини виводяться з організму за допомогою дезінтаксікаційної терапії. Постільний режим.
Так як лікування захворювання досить довге і передбачає довгий постільний режим і спокій, для профілактики пролежнів і контрактур обов'язково застосовується гімнастика в ліжку, багато постелі в стаціонарі забезпечені протипролежневими матрацами. Лікування проводиться від двох тижнів.
Після одужання пацієнту призначаються курси масажу, лікувальної фізкультури та фізіологічні процедури. По можливості пацієнту потрібно відвідувати санаторії.
Профілактика
Заходи з профілактики включають своєчасну вакцинацію проти інфекційних захворювань таких, як кір, поліомієліт, паротит, вітрянка і т.д. Неспецифічною профілактикою буде своєчасне та повне лікування різних інфекцій.
На жаль прогноз найчастіше не сприятливий, оскільки після зняття гострої симптоматики дома запалення у спинному мозку утворюється рубець. Відповідноповне відновлення вже неможливе. Можуть бути навіть летальні наслідки при пізньому лікуванні та занедбаності процесу, відбувається це через порушення кровообігу, проблеми з дихальною системою, а також при сепсисі.