"Пам'ятаю, батькові подарували коньяк «Наполеон», я його випив, а замість нього налив чай. А за два тижні привів наречену знайомити.
Ну, мати накрила на стіл, а батько поставив дві пляшки: горілку та коньяк та й каже: «Пригощайтеся! Нам, – каже, – із сином по-чоловічому горілочки, а нашій гості – коньячок!» Ну, випили ми, мати з батьком дивляться на наречену, а та перекинула чарку і - хоч би що! Мати почервоніла і каже: І часто ви так п'єте? Наречена каже: «Щодня». Батько крякнув і каже: «Задоволення дороге!» Наречена каже: "Ну, на це гроші завжди знайдуться!" Я голосно говорю: «Може бути, телевізор подивимося?!» Батько каже: «Тут цікавіше, ніж у телевізорі!» І наливає нареченій ще. Вона бере двома пальчиками чарку і каже: «Взагалі я з таких маленьких ще не пила».
У матері зі столу ніж упав. Я говорю: «Мужик прийде». Батько каже: "Вже прийшов!" А наречена випила і каже: «Я так боялася до вас йти, думала не сподобаюся». Батько чемно каже: «Загалом сподобалися, ось тільки п'єте не багато чи що?» Наречена каже: «Рюмка маленька, а якби ви відразу налили мені кухоль…» Батько каже «Це ж пів моєї зарплати!» Наречена каже: "Ви що, так мало отримуєте?!" Батько каже: "А ви?" Наречена каже: «Досить, щоб ми з мамою щовечора пили!» Мати, діставши ножа, тепер упустила вилку. Я говорю: «Жінка прийде!» Батько каже: «Не дай, бог!» А наречена каже: «У нас сімейна традиція: збираємося разом і п'ємо! Тільки ми любимо, щоб він був гарячий! У матері тарілка впала. Я говорю: «На щастя!» Батько каже: "Воно вже тут!" Мати каже: "І велика у вас родина?" Наречена каже: «Ще бабуся і сестра, а батько від нас пішов - він пив багато!» Мій батько каже: "А ви, значить, не багато?!" Наречена каже:«Ну, чашки дві випиваю». Він каже: «Це ж півпляшки!» Наречена каже: «Ну і що, головне, увечері нічого не їсти!» Мати каже: «То ви і без закуски ще?!» Наречена каже: "Ну чому, у нас варення". Батько каже: «Його добре з лимоном». Наречена каже: З лимоном у нас бабуся п'є. Вісімдесят років, а поки не вип'є, спати не лягає! Тут батько підвівся і каже: «Приємно було познайомитися». Наречена каже: «І мені також. Дякую за чай!"
"Який чай?!" – вигукнув батько. І тут лише все зрозумів. 2 Подивився на мене вовком, а я кажу: «А що він стоїть і коштує півроку, я і випив, щоб він не прокис!» Але думаю, що сказав я це непереконливо, тому що потиличник я все-таки отримав!"