Майже добу десятки суден бовталися у штормовому морі. Чиновники цього не помітили
З понеділка Балтика штормить, циклони йдуть один за одним, і дамба — комплекс захисних споруд міста від повеней — уже кілька разів діяла. У середугубернатор Санкт-Петербурга Георгій Полтавченкотазаступник голови уряду Укаїни Дмитро Козакпобували на греблі та поділилися враженнями:
— Можна сказати впевнено, що дамба не просто витримала випробування морською стихією, а й урятувала місто, — наголосив губернатор. — Якби не були закриті затвори дамби, то підйом води міг би становити 2,8—3 метри. Під водою могла б опинитись вся Петроградська сторона, станції метрополітену. Збитки міста могли б обчислюватися десятками мільярдів рублів.
На карті прогнозів співробітники греблі показали губернатору цю страшну картину: вода, що піднялася вище за ординара майже на три метри, заливає підвали Ермітажу, Адміралтейство, Петропавлівську фортецю, Невський проспект…
Однак дамба закрила місто не лише від водної стихії, а й судноплавства. Стулки зачинилися буквально перед носом круїзного порома «Принцеса Анастасія» з півтори тисячі людей на борту (з них 400 іноземців, 200 членів екіпажу). Двадцять годин вони витримували хитавицю, бовтаючись у відкритому штормовому морі, не маючи поняття, коли їх впустять і чи впустять до міста.
Хоча за сучасного розвитку гідрометеорології попередити перевізника можна навіть за добу. І тоді пором міг би перечекати непогоду в Таллінні. Не кажучи вже про десятки інших суден, що пережили жахливу добу в штормовому морі, замість вчасно сховатися. На щастя, ніхто не загинув.
Президент компанії St. PeterLine, оператора поромних перевезень Ігор Глуховнасилу стримує емоції:
«СП»: — Але комплекс уже введено в експлуатацію…
— А постійного регламенту взаємодії немає. Всі дії, які відбуваються при відкритті-закритті греблі, знаходяться у правовому вакуумі. Адже йдеться про безпеку мореплавання. На мій погляд, це кричущий, абсолютно обурливий випадок, коли круїзний пором змушений був двадцять годин бовтатися у відкритому морі. Ми чудово розуміємо, що була загроза повені. Але, напевно, треба якось узгодити відкриття та закриття дамби із проходом суден. Закриття порту має бути оформлене капітаном порту Санкт-Петербург. Інших легітимних організацій, які можуть припинити рух у міжнародному порту Санкт-Петербург, немає.
«СП»: — Погода є погода, форс-мажор на морі не виключений.
— Так, буває, що порти закриваються через погодні умови, ми знаємо, що був закритий Гельсінкі на 2,5 години, у нас «Принцеса Марія» чекала на рейді, поки стихне вітер. Мені не хочеться, щоб підтоплювалися історичні будівлі та йшли під воду Костянтинівський палац із Літнім садом, але те, що у нас відбувається дуже дивно та тривожно. Мені здається, що можна було пропустити пором і закрити дамбу трохи згодом. І не було б жодних проблем для руху порома та загрози життю півтори тисячі людей.
«СП»: — І репутаційні збитки порту…
— Якщо у нас порт відкривається і закривається за незрозумілими нікому законами, якщо єдина морська дорога до Санкт-Петербурга перекрита дамбою, то термінові та пасажирські вантажі зможуть прийняти в інших балтійських портах — Таллінн, Гельсінкі, Стокгольм, Рига. Виходить, вантажі сюди перестануть ходити. Це питання дуже важливе для економіки міста. Потрібно швидше всім відомствамзбиратися і виробляти регламент, розуміти, як поводитися.
«СП»: — Величезні гроші вкладено в нові портові термінали міста, у Морський фасад, який так розраховує на круїзні лайнери.
— Порт у Санкт-Петербурзі обробляє на рік близько 40-60 млн. тонн вантажів, не рахуючи мільйонів круїзних пасажирів. А у нас 200 днів на рік буває така погода, осінньо-зимові шторми, коли МНС може ухвалити рішення закрити дамбу. Тоді слід зізнатися, що найбільший порт України, один із найбільших портів Європи, просто перестане працювати. Функціонування поромних ліній та круїзного судноплавства, контейнерних ліній буде неможливо. Закриття порту Санкт-Петербурга на тиждень - це збиток у мільярд доларів. Ми зараз ведемо підрахунок наших збитків, вони обчислюються сотнями тисяч євро, а то й мільйонами. Ми змушені висувати судові претензії організації, яка закрила порт.
«СП»: — Хто ухвалює рішення про закриття дамби?
— Наскільки я поінформований, механізм прийняття рішень зараз такий: настає прогноз погоди, МНС приймає рішення закрити дамбу, дамба закривається, і якщо в цей момент там знаходяться військові чи комерційні судна, ніхто не несе відповідальності за їх пошкодження, вони закриваються як у мишоловці. І після цього всі чекають, коли хтось великий відкриє греблі знову.
Тисячі петербуржців користуються послугами нашої компанії, у нас велика новорічна програма, продані чартери, і десятки тисяч людей постраждають, якщо ми не розумітимемо, як працює порт. Дуже сподіваюся, що відомства — МНС та Мінтранс — знайдуть спосіб вирішення проблеми. І поєднають захист міста від повеней та забезпечення судноплавства.
А що думають щодо цих претензій до МНС?
— Функції розподілені за компетенцією, повноваженнямирозподілені між міністерствами та відомствами — Мінтрансом, Мінрегіонарозвитку, повноваження цілком зрозумілі, регламент узгоджено та затверджено. МНС ухвалює рішення про закриття дамби? Мені це дивно чути та прикро за свою організацію. Ми беремо участь, все йде планово і компетенція дуже зрозуміла, - не згоден з президентом компанії St. Peter Lineзаступник начальника Північно-Західного регіонального центру МНС РФ, полковник Олексій Макар'їн.
«СП»: — Про те, що комплекс захисних споруд вступає в дію, було відомо наперед. І було зрозуміло, що така проблема виникне. Невже не можна було продумати механізм руху суден?
«СП»: — Можливо, розробити регламент, зрозуміти, як слідують суду в умовах роботи дамби — таке складне, технічно нерозв'язне завдання?
«СП»: — А в цей час місто втрачає туристичну привабливість.
- Розберемося. Необхідно організувати таку взаємодію, коли ми по хвилинах знали, що нам можна ще кілька хвилин почекати до закриття дамби, і це не позначиться на рівні води в районі Гірського інституту. Тим більше, згідно із законом порт закриває капітан порту. Це питання, яке ми вирішимо. Потрібно його закріпити нормативним актом.
— Нехай ця комерційна організація, яка незадоволена, подасть до суду, і суд вирішить, хто має рацію, хто винен, вчасно закрили дамбу чи не вчасно, законно це чи незаконно! Йдучи назустріч побажанням тих чи інших комерційних структур, ми затопимо місто. Ми маємо захистити місто від повеней. А решту давайте пересіємо на судовий майданчик, — відповів Олег Йосипович.
«СП»: — Хто все-таки приймає рішення про закриття-відкриття греблі? Чи можна відповісти на це питання без суду?
— Два державні органи відповідають за прогнозпогоди - гідрометслужба та МНС. Ми за добу маємо розуміти, що є загроза повені та готувати свої споруди до закриття. Це непросто: докові камери мають заповнити водою, споруда має випливти, ми повинні перевірити всі механізми. До того, як ми реально починаємо закриватися, минає доба. Існує угода між нами, гідрометом та МНС про обмін інформацією. Але рішення, зрештою, і команду нам подає МНС. Ми виконавці, ми механізм, технічний інструмент, який захищає місто.
…Якщо додати до цього, що в уряді міста названими питаннями займаються 3 (три!) транспортні комітети, то, боюся, названі відомства цілком здатні остаточно закрити порт Санкт-Петербурга від судноплавства.
Повені в північній столиці реєструються, коли рівень води піднімається на 160 сантиметрів вище за нуль Кронштадського футштока. Загалом з моменту заснування міста сталося понад 300 повеней. Найбільше їх, коли вода піднялася на 421 сантиметр, сталося 1824 року. Воно описано у поемі Пушкіна «Мідний вершник».
Науковий керівник Гідрометцентру України Роман Вільфанд не радить прощатися з зимою
Держава заборгувала ветеранам праці мільярди, але перерахунок має заявний характер
Україна спробувала скопіювати американський досвід і отримала міну сповільненої дії