Оріон (Ώρίων), у грецькій міфотворчості божество сузір'я того ж імені, син Посейдона та океаніди Евріали, дочки Міноса. За іншим сказанням, він став із заплідненої бичачої шкіри, заритої на дев'ять місяців у землю царем Гірієм, якого Зевс, Посейдон і Гермес обіцяли нагородити на старості років сином за гостинність. Його шанували, головним чином, жителі морського узбережжя та островів, які вже з давніх-давен розучили небесні явища і населили небесну сферу божествами. Сузір'я Оріон було видно на небі влітку; воно з'являлося в дні літнього сонцестояння і на початку зими зникало з небосхилу. Його представляли могутнім велетнем, у блискучому озброєнні, з мечем і мідною незламною палицею. У супроводі небесного пса Сіріуса він переслідує зірки, що бліднуть при його сходженні, і втікає плеяд.
За грецькими сказаннями, виріс Оріон величезним велетнем і славився як мисливець. Коли він ходив по морському дну, його плечі височіли над водою. При цьому він був дуже гарний. Якось Оріон закохався в Меропу і подався на Хіос до її батька Енопіона просити її руки. Енопіон пообіцяв йому дочку, якщо Оріон звільнить острів від диких звірів. Оріон виконав умову, але отримав відмову. Напившись з горя, Оріон увірвався до спальні до Меропи і силою оволодів нею. Енопіон звернувся з благанням про помсту до свого батька Діоніса. Бог прислав до Оріона сатирів, що напоїли його так, що він міцно заснув на морському березі, а Енопіон виколов йому очі. Оракул сказав, що Оріон знову знайде зір, якщо вирушить далеко на схід і зверне порожні очниці до висхідного Геліосу. Велетень вирушив у дорогу. На Лемносі він узяв собі у поводирі Кідалія, учня з ковалі Гефеста. Досягши найдальшого берега Океану, Оріон повернув собі зір.
Коли ранкова зоря приносить світло на землю і перед її блиском згасають зірки, то сам Оріон підкоряється волі Еос, яку передання зробило коханій Оріона: вона забирає його на своїй колісниці. Оріон мислився прекрасним, він був викрадений богинею Еос, котра закохалася в нього. Загинув Оріон від стріл Артеміди, за одним переказом, від того, що вчинив насильство над гіперборейською дівою Опис (Аполлодор, I 4, 3-5; Гомер, Одіссея, V 121-124). За іншими версіями, Оріон був убитий стрілою Артеміди, яка, за одним переказом, вбила його на Ортигії за те, що він наважився викликати її на змагання в метанні диска; за іншим переказом, Артеміда вбила Оріона, не знаючи, що це він, внаслідок неприхильності до нього Аполлона. Існує також міф того, що велетенський мисливець загинув від скорпіона, якого викликала з землі Артеміда за те, що Оріон під час полювання зухвало доторкнувся до її пеплоса. Ця остання версія виникла з того спостереження, що коли сонце знаходиться в знаку Скорпіона, сузір'я Оріон зникає. Свої заняття полюванням Оріон продовжує й у підземному царстві: він полює там тварин, вбитих їм землі. У міфах про Оріона відбилися мотиви зіткнення догрецького хтонічного велетня з олімпійським світом, елементи фетишистської магії та пізніх античних легенд.
Історичні відомості. Оріон (Orion), грецький лексикограф з єгипетського міста Фіви; граматик середини V століття, який жив у Константинополі та Кесареї. Оріон склав етимологічний лексикон, з якого виникли етимологічні компіляції середньовіччя; самий лексикон зберігся лише невеликих уривках, як і складена Оріоном для імператриці Євдокії Антологія (Аntholognomicum) сентенцій древніх поетів.