Озонотерапія - відносно новий спосіб боротьби з різними захворюваннями. Незважаючи на те, що лікування озоном лікарі почали застосовувати лише наприкінці минулого століття, процедура користується великою популярністю за рахунок своєї простоти та ефективності. Існує кілька методик даного лікування, але найефективніша – озонотерапія крові. Про неї сьогодні й поговоримо.
Навіщо застосовується озонування крові
Процедура насичення крові киснем (озонотерапія) є досить простою. Вона стимулює кровообіг, підвищує імунітет, дає людині захист від вірусів та бактерій. Методика діє на людину як нова батарейка – заряджає організм позитивною енергією, позбавляє почуття втоми, повертає втрачені сили.
Озонотерапія крові знімає стрес за рахунок свого потужного та тривалого ефекту антистресової терапії. Така процедура покращує кровообіг і чистить судини при атеросклерозі та подібних судинних захворюваннях.
Метод озонування крові можна застосувати навіть під час вагітності. Після проведення подібної процедури у майбутньої мами та малюка покращується обмін речовин, кровообіг, дихання, що особливо добре допомагає пережити період токсикозу. Озон також застосовується при лікуванні вірусних інфекцій та гіпертонії у вагітних.
Проведення процедури
Озонування крові – досить проста, але дієва методика. Таку процедуру можна проводити способом пропускання крові через спеціалізовані мембранні оксигенератори. Газові камери таких приладів пропускають кисень з додаванням озону.
Найчастіше використовувана технологія – озонування розчину і його повільне введення внутрішньовенно. Але є думка, що так звані озоновікрапельниці не приносять суттєвої користі. Аргументують це тим, що озон у розчині швидко розкладається. Впоратися з подібним мінусом допоможе добре відточена навичка фахівця, який зможе провести процедуру озонування крові швидко та точно.
Протипоказання при лікуванні озоном
Навіть такий чудовий і універсальний метод лікування як озонотерапія крові, протипоказання все ж таки існують:
- порушення згортання крові;
- гіпотонія;
- епілепсія;
- запалення в ділянці підшлункової залози;
- гіперфункція щитовидної залози;
- індивідуальна нестерпність озону.