Параліч Белла

Етіологія та патофізіологія

• Раптова слабкість мімічної мускулатури, що іннервується VII парою черепних нервів.

• У патогенезі важливу роль відіграє набряк лицьового нерва, який через це стискається в каналі скроневої кістки або остистого отвору.

• Поширене захворювання, що вражає чоловіків та жінок усіх вікових груп.

• Найчастіша причина паралічу лицевого нерва.

• Часто виникає після перебування на холоді чи сильному вітрі.

• Відзначається зв'язок із підвищеним титром антитіл до ВПГ-1.

• За своєю природою параліч Белла є периферичним, його необхідно диференціювати з центральним (над'ядерним) паралічем.

- над'ядерний параліч вражає передусім нижню частину особи; емоційна реакція може зберігатися (наприклад, пацієнт не може показати зуби по команді, але здатний посміхнутися у відповідь на жарт).

- периферичний параліч лицевого нерва вражає всі іпсилатеральні м'язи обличчя, що проявляється тотальним паралічем; з ураженої сторони відзначаються опущення кута рота, згладженість природних складок та порушення змикання повік.

Диференціальний діагноз

• Інсульт (параліч Белла вражає все обличчя, неможливе повне закриття очей, тоді як при інсульті найчастіше уражається нижня частина обличчя).

• Односторонній спазм обличчя.

• Невринома слухового нерва.

• Герпетична інфекція (синдром Ханта).

• Розширення базилярної артерії зі здавленням лицьового нерва.

• Істеричні контрактури особи, у тому числі блефароспазм.

Симптоматика

• Парез або параліч мімічної мускулатури, у тому числі порушення закривання очей; максимальний ступіньвтрати функції досягається протягом 48 год. Появі симптомів захворювання часто передує біль за вушними раковинами. • Можуть відзначатися поколюючі відчуття в області обличчя.

• При ураженні струни барабанної перетинки відбувається іпсилатеральна втрата смакової чутливості.

• При ураженні нерва стременного м'яза – іпсилатеральна гіперакузія.

• При аберратній реіннервації можуть виникати «крокодилові сльози».

• Феномен Белла (підйом очей вгору при спробі закриття повік).

• Слинотеча з боку ураження.

• При порушенні змикання повік може виникати подразнення рогівки.

Діагностика

• Для запобігання патології задньої черепної ямки при атиповій клінічній картині може бути виконано КТ/МРТ.

• Електроміографія та дослідження провідності лицевого нерва; якщо через 2 тижні. відзначається денервація, одужання може затягнутися.

- Люмбальна пункція показана лише за підозри на хворобу Лайма або синдром Гійєна-Барре.

• Визначення титру антитіл до боррелії показано за наявності клінічної картини хвороби Лайма (артралгії, типовий висип).

Лікування

• Курс глюкокортикоїдів з поступовим зниженням дози допомагає впоратися з болями в завушній ділянці, проте неясно, чи це дозволяє усунути параліч лицьового нерва.

• Необхідний захист очей: змикач повік у нічний час та штучна сльоза.

• Рекомендується обережний масаж обличчя. Ефективність електричної стимуляції не підтверджена. Хірургічна декомпресія є неефективною.

Важливі зауваження

• У 80% випадків одужання відбувається протягом 2-3 тижнів.

• У 10% випадків до повного одужання минає 1 рік.

• У 10% випадків повного одужання невідбувається та формується контрактура м'язів обличчя.

• Здатність заплющити очі – сприятлива прогностична ознака.

• Відновлення смаку – сприятлива прогностична ознака.

• Прогноз гірший у діабетиків та хворих з артеріальною гіпертензією.