Ревакцинація від поліомієліту завжди викликає величезну кількість запитань у батьків, адже існує не одна схема щеплення. Найчастіше вітчизняні лікарі не вважають за потрібне пояснити молодим матусям всі позитивні та негативні сторони щеплень.

Чим небезпечний поліомієліт?

Поліомієліт є інфекційним захворюванням, має три різні форми, уражає нервову систему, найчастіше сіру речовину в спинному мозку. Внаслідок цього може виникати параліч тіла. Заразитися цією хворобою можна безпосередньо від хворого або переносника вірусу повітряно-краплинним шляхом:

  1. Вірус локалізується в кишечнику та носоглотці. За межі середовища свого проживання не виходить і не виявляє себе жодним чином. Людина є рознощиком зарази, при цьому сама не хворіє.
  2. Хвороба протікає порівняно легко. При проникненні інфекції у кров з'являються ознаки застуди чи кишкової інфекції. Можливий серозний менінгіт, котрим характерні поразки оболонок мозку.
  3. Найважчий вид поліомієліту. Виникає різко, і за кілька днів розвивається поразка нервової системи. Спостерігається сильний м'язовий біль і тремтіння. Паралізувати може лише одну з кінцівок, але частіше страждають руки та ноги разом. Цей період триває до 14 днів. Потім починається відновлювальний процес, що розтягується до року. Цілком привести в нормальний стан кінцівки практично не вдається.

Як захиститись від інфекції?

Спеціальної терапії, яка має позитивний ефект та впливає на вірус, немає. Скрізь виникали спалахи хвороби за всіх часів.

коли

У 50-ті роки була винайдена вакцина проти поліомієліту,яка допомагає виробляти імунітет. Це дало змогу обмежити та звести до мінімуму це захворювання.

Щеплення представлені у двох видах та мають різні терміни введення.

Оральна поліомієлітна вакцина (ОПВ) складається із живих, але ослаблених бактерій. Розчин, у якому вони містяться, закопують у рот. Другим варіантом є інактивована поліомієлітна вакцина (ІПВ). Вона складається з убитих вірусів та вводиться шляхом внутрішньом'язової ін'єкції. Обидва види містять у собі представників усіх трьох форм хвороби. Для уколу внутрішньом'язово використовують імпортний препарат. Крім того, він входить до складу вакцини, яку застосовують проти дифтерії, кашлюку, правця, а тому поліомієліту. Вона має назву Тетракок і є платним щепленням. Її вводять за бажанням і за рахунок батьків. Вакцина проти поліомієліту може бути введена, коли робиться будь-яке інше щеплення, крім БЦЖ.

Оральна жива та інактивована вакцини

Вакцину закопують у рот. Ліки повинні потрапити якомога глибше, бажано на мигдалики. У цьому місці відсутні смакові рецептори, і дитина не відчує гіркого смаку рідини. Якщо малюк зригнув, то процедуру повторюють. Після другого відрижка не робляться повторні спроби. Протягом години дітям не бажано давати пити воду та краще відмовитися від годівлі. Процедура проводиться виключно одноразовими піпетками чи шприцами без голки, після чого їх мають утилізувати. Залежно від концентрації дозуванням може бути 2 або 4 краплі. Перші три вакцини вводять із інтервалом півтора місяця, починаючи з тримісячного віку. У малюків може спостерігатися легкий розлад шлунка або прискорене випорожнення. Всі симптоми проходять у перші дні та не є ускладненнями.

Перша ревакцинація робиться дитині задосягненні ним 18 місяців. Друга ревакцинація провадиться ще через 2 місяці. Останній етап введення препарату відбувається у 14 років. Абсолютна ефективність захисту спостерігається лише після п'ятого введення ГПЗ. Щеплення сприяє формуванню імунітету, який би вироблявся після перенесеної хвороби. Придушений вірус може мешкати в кишечнику до 1 місяця. Доки він там знаходиться, ніякі інші види дикого поліомієліту не можуть стати заразними. Саме тому, якщо малюк народився у розпал епідемії, то йому прямо в пологовому будинку капають краплі ОПВ, які дають змогу не підхопити небезпечну інфекцію. Це вважається нульовою вакцинацією і не входить до загального плану подальших щеплень. Протипоказанням до такого способу захисту є синдром імунодефіциту, оскільки може статися зараження прямо від щеплення. Якщо у дитини спостерігається діарея, варто зрушити графік щеплень до повного одужання малюка.

Вакцинація інактивованою вакциною полягає у введенні антигенів за допомогою уколу. Починаючи з тримісячного віку з інтервалом 1,5-2 місяці відбувається запровадження перших вакцин.

Їх може бути 2 або 3. Третій укол роблять частіше діткам із слабким імунітетом або хронічними захворюваннями, які його пригнічують. Першою ревакцинацією вважається подальше введення препарату через 12 місяців. Досить сильний імунітет утворюється вже після двох ін'єкцій, але важливо довести все до кінця, щоб на 100% бути впевненим у результаті. Другою ревакцинацією та останньою є укол, який роблять у віці 5 років, якщо не було відхилень від графіка. Так як щеплення містить убиті бактерії, то немає протипоказань. Вона не дає ускладнень і може бути введена дітям із гострим імунодефіцитом. Як побічний ефект у поодиноких випадках можевиникати алергічна реакція у вигляді висипу. Якщо ревакцинація від поліомієліту проведена у формі ін'єкцій, то на місці уколу може утворюватися почервоніла пляма, яка не перевищує в діаметрі 8 см. Найближчими днями вона пройде самостійно. Додаткові джерела:

  1. "Епідемічний поліомієліт", Коновалов Микола.
  2. «Епідеміологія та профілактика бактеріальних та вірусних кишкових інфекцій», Пічкур Іван.
  3. "Атлас з медичної мікробіології, вірусології та імунології", Биков А.С., Воробйов А.А., Караулов А.В., Пашков Є.П.