В даний час персик культивують у всіх країнах, де кліматичні умови дозволяють йому зростати. Налічується понад 5000 сортів цієї культури. Загальна площа персикових садів у світі становить близько 700 тис. га. Світове виробництво плодів персиків – 5 – 6 млн. на рік. Перше місце з їхньої виробництва належить США (1,5 млн. т.). В Україні культура персика можлива тільки на Північному Кавказі та в Нижньому Поволжі. Найбільше товарної продукції нашій країні пропонує Кубань. Персик розмножують насінням, але для збереження сортових якостей сіянці щеплять нирками з потрібних сортів. Як підщепу використовують і морозостійкіші сіянці абрикоса. Саджанці починають давати врожай на другий-третій рік після посадки. Тривалість життя рослин 12 – 25 років.
У плодах персикаміститься від 5 до 15% цукрів, 0,2 - 0,7% кислот (яблучна, лимонна, винна та ін), вітаміни С та групи В, каротин (провітамін А), солі калію, заліза та інших металів. У ядрах насіння є жирна та ефірна олія, трохи глікозиду амігдалину. Смак і аромат плодів персиків вищі за всякі похвали і ставлять їх поза конкуренцією. Їх їдять свіжими, віджимають із них сік, варять компот і варення. На жаль, свіжі плоди персика недовго зберігаються і легко ушкоджуються при транспортуванні, тому їх м'якуш сушать і заморожують. У всьому світі високо цінуються різні персикові консерви.
Застосування в народній медицині та лікування: Здавна персик застосовувався як охолодний і зволожуючий засіб, оскільки його натура вважалася холодною та вологою. Плоди призначалися для «пом'якшення» шлунка, підвищення апетиту та поліпшення загального стану організму. Медики давнини рекомендували прийом плодів до їжі. Згідно з Авіценною (Х - ХI ст.), сік зі свіжого листя використовувавсяяк протиглистовий засіб. Листя персикового дерева, зварене в оцті з м'ятою і галуном, будучи прикладеним до пупка, вважалося прекрасним глистогінним засобом для дітей. Персикова олія застосовувалася при лікуванні мігрені, гострих (гарячих) та хронічних (холодних) запалень середнього вуха. За даними Мухаммада Хусейна Шеразі, персики сприяють видаленню непотрібних і шкідливих речовин, тобто мають очищаючі властивості. Золотуху (діатез) виліковують ядрами сильно просмажених кісточок персиків. Ядра розтирають, змочують водою і змащують ними висипи на шкірі обличчя та тілі у дітей.
У медицині Тибетуперсикове маслозастосовувалося для лікування кон'юнктивітів. Персик у Китаї – символ довголіття. У народній медицині Китаю настої та відвари з квіток та листя персиків використовуються для лікування цукрового діабету, як протиглистовий засіб, кашка з листя прикладається до ран, а також застосовується для лікування екземи, нейродермітів та інших шкірних захворювань. У народній медицині відвар листя персика також вживають при ревматизмі, головних болях та деяких шлунково-кишкових захворюваннях. Відвари квіток мають проносну та сечогінну дію. У сучасній медицині плоди знаходять застосування у дієтичному харчуванні, при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, оскільки активізують секрецію шлункового соку та покращують травлення. Плоди персика рекомендуються страждаючим гіпо- та анацидним гастритом, ентероколітом, захворюваннями печінки та виснаженим хворим як поживний та загальнозміцнюючий засіб. При серцево-судинних захворюваннях персики корисні через великий вміст не лише цукрів, а й калію, вітаміну С та каротину. (Через великий вміст цукру вживання стиглих плодів персика небажане для діабетиків.)
Персикикорисні для ниркових хворих, оскільки підвищують діурез, тобто сприяють утворенню сечі та її виділенню з організму. Через невеликий вміст органічних кислот, на відміну від абрикосів, аличі, вишні та сливи, персики можуть вживатися як дієтичний засіб при хронічних захворюваннях органів травного тракту, печінки та нирок. Плоди персика рекомендуються онкологічним хворим як поживний та загальнозміцнюючий засіб. З насіння отримують жирне масло, що не висихає, яке є замінником мигдального. Воно використовується як розчинник лікарських речовин для одержання ін'єкційних лікарських форм на жировій основі, мазей та лініментів. Персикова олія наноситься на шкіру обличчя як живильний засіб та для попередження шкірних зморшок. З м'якоті плодів персика роблять поживні маски, що надають шкірі обличчя свіжість і пружність, а з відвару листя - гарячі ванни для рук, уражених екземою.