Навколо апаратного манікюру завжди існувало безліч суперечок. Хтось каже, що проведення такої процедури недоцільно – нібито після обробки зони кутикули фрезою залишаються борозенки (пропили), травмується матрикс. Набагато безпечнішим і надійнішим старий добрий обрізний метод. А хтось стверджує, що робить лише апаратний манікюр – все виходить ідеально та клієнти дуже задоволені. То хто ж правий?
Нюанси підкорення
Незважаючи на 8-річний стаж роботи із фрезою, мені апаратний манікюр підкорився далеко не одразу. Проблема полягала в обробці кутикули - на руках вона вологіша, ніж на ногах. Тому при роботі з типовими для апаратного педикюру фрезами в області кутикули на руках залишалися задирки, фреза ніби рвала шкіру. Мало того, нігтьова пластина на руках тонша і при неправильному куті постановки фрези «пропил» дійсно виходить майже одразу. І якщо на ногах такий дефект менш помітний, то руки поперечні борозни не прикрашають. Але, як кажуть, «ворогові не здається наш гордий «Варяг» – експерименти з апаратною обробкою рук тривали. І кутикула здалася!
На даний момент можна сказати з упевненістю: така процедура цілком здійсненна без шкоди для нігтів клієнта. Але при застосуванні апаратної техніки для обробки нігтів на руках є деякі нюанси. Так, під час роботи з апаратом завжди потрібно пам'ятати, що він краще обробляє сухі поверхні, шліфує. Чим сухішим є поверхня, тим краще буде результат роботи апарату. Тому для апаратної обробки більше підходять руки із сухою шкірою, нігті, що мають сухі та тонкі кутикули. У цьому випадку зрізати таку кутикулу і обробити бічні валики класичним способомпроблематично. Добре піддається апаратній обробці, що погано відсувається, «прилипла» до нігтя кутикула.
Все за правилами
Залежно від типу кутикули підбирається спосіб обробки фрезою. Для виконання апаратного манікюру кутикули можна умовно розділити на три різні групи: суха-тонка, волога та кутикула, що не прилягає до нігтьової пластини. Перед процедурою майстер повинен оцінити, до якого типу відноситься оброблена ним кутикула, і підібрати найбільш підходящий спосіб її шліфування (фото 1).
Щоб обробити кутикулу, що не прилягає до нігтьової пластини, її потрібно відсунути від нігтя (як би вивернути назад). При цьому зручно користуватися невеликою алмазною фрезою (2). Перемикаємо реверсійний хід, кладемо фрезу злегка по діагоналі між нігтьовою пластиною та валиком та відсуваємо кутикулу. Важливий момент: якщо ви працюєте правильно і не зачіпаєте ніготь фрезою, то чуєте тільки м'який звук. При торканні нігтьової пластини звук від роботи фрези різкіший.
Для м'якої та вологої кутикули більше підійде невелика алмазна фреза округлої форми – валик, грушоподібна, овальна (3). Величезне значення тут має якість фрези. Краще підбирати фрезу із середнім або м'яким абразивом. Зверніть увагу на те, щоб алмазні камені були нанесені якомога рівно на поверхню фрези. Інакше задирок не уникнути! Щоб трохи підсушити кутикулу для більш легкої обробки, доцільно використовувати розм'якшувач для кутикули на лужній основі.
При обробці сухої та тонкої кутикули пройдіть по ній спочатку краплеподібною фрезою з абразивного каменю (4). Залишки кутикули та птеригія можна прибрати за допомогою гумової фрези (5). Більш ефективно така фреза працює за розм'якшувачем длякутикули.
Шестигранна металева фреза за рахунок своїх м'яких граней дозволяє нешкідливо для нігтя підняти залишки кутикули у важкодоступних місцях та видалити її (6).
Може виникнути логічне питання: а навіщо нам потрібні всі ці роздуми над підбором фрези та визначенням типу кутикули, якщо можна застосувати старий перевірений класичний спосіб обрізання кутикули? На це запитання відповіли наші клієнти, які спробували апаратний манікюр. Всі до одного відзначали, що кутикула наростала набагато повільніше (апаратний манікюр потрібно робити раз на три тижні), задирки практично не з'являлися, а шкіра довго залишалася м'якою та гладкою. Так що все ж таки овчинка коштує вичинки.
Широкі можливості
Крім відгуків вдячних клієнтів, варто відзначити й інші переваги цієї процедури.Апаратний манікюр - ідеальний помічник майстрів із моделювання нігтів. Безпосередньо перед нарощуванням руки не рекомендується мочити і використовувати кератолітики (розм'якшують роговий шар речовини), так як штучне покриття в цьому випадку може давати відшарування при носінні. Нігтьові пластини для кращого зчеплення штучного матеріалу з поверхнею нігтя повинні бути абсолютно сухими, без залишків кутикули та птеригія (тонкої плівки на нігті). Апаратний манікюр дає можливість обробити нігтьові пластини без застосування ванн і розм'якшувачів, по сухій поверхні. І якщо класичним способом манікюр потрібно робити заздалегідь (за 1-2 дні до нарощування), після обробки машинкою можна приступити до моделювання відразу після манікюру. Тож у вас буде ще одна гарантія того, що ваша клієнтка проносить свої штучні нігті до корекції без проблем. А вже про те, як апарат допомагає під час корекції, і говорити недоводиться - час стомлюючого запилювання скорочується втричі!
Якщо у вашого клієнта шкіра, що загрубіла, на руках, мозолі - м'яке шліфування апаратом якраз для нього. Шкіра на руках тонша, ніж на ногах, її не можна зрізати. Пилкою ж не завжди вдається обробити таку шкіру належним чином. В даному випадку краще працювати пісковим ковпачком у вигляді зрізаного барабана.
Хотілося б звернути увагу, що обробити кутикулу на руках фрезою можна тільки в тому випадку, якщо майстер поводиться з апаратом упевнено, якщо в нього «поставлено» руку. Тому фахівцям, які ніколи не працювали з апаратом, варто спочатку навчитися робити апаратний педикюр. І, звичайно ж, у жодному разі не експериментувати з кутикулою на руках самому. Краще один раз витратитись на навчання і знати абсолютно точно, що ваші дії принесуть клієнтам лише користь.
Таким чином, апаратний манікюр - корисна, здорова та полегшуюча праця майстра процедура. Але щоб вона дійсно була такою, її потрібно вміти робити правильно!