Предметні олімпіади як розвиток інтелектуальної активності молодших школярів
Удосконалення навчально-виховного процесу, розвиток пізнавальних здібностей учнів, формування в них основних прийомів та навичок навчальної діяльності – основне завдання сучасних педагогів школи.
Пізнавальна діяльність- це процес активізації своєї діяльності самими учнями. Самореалізація активної діяльності учнів відбувається в ситуаціях, що спонукають його до самостійних рішень і дій, до вільного вибору завдань, творчої діяльності. Однією з форм, які б розвитку талантів, є предметні олімпіади. Інформаційне джерело дають нам таке визначення поняття "олімпіада" - змагання учнів на краще виконання певних завдань у будь-якій галузі знань».
Тому цілі проведення предметних олімпіад такі:
- всебічний розвиток особистості молодшого школяра через прищеплення інтересу до предмета;
- розвиток вміння та бажання дітей самостійно набувати знання та застосовувати їх на практиці;
- правильне сприйняття завдання нестандартного характеру підвищеної складності;
- подолання психологічного навантаження під час роботи у незнайомій обстановці.
Важливо ретельно продумувати завдання, що пропонуються на різних етапах олімпіад. Завдання молодшого школяра неможливо знайти настільки різноманітні, як і старших класах. Характер завдань визначається, перш за все, оптимальним обсягом умінь та навичок з предметів для кожного класу. Але вони повинні дублювати матеріал підручника, бути стандартними. Необхідно, щоб завдання викликалиінтерес учнів. Усі завдання поділяються на три групи: репродуктивні, частково-пошукові та творчі.
Завдання репродуктивного типу виконуються з урахуванням зразка чи докладної інструкції. Роботи за зразком дозволяють виробити основні вміння та навички, необхідні для вивчення математики, але не збагачують школярів досвідом пізнавальної творчої діяльності. Завдання частково - пошукового типу дозволяють на основі отриманих раніше знань знайти самостійно конкретні способи вирішення задачі стосовно даних умов завдання. Завдання цього приводять школярів до перенесення знань у типові ситуації, вчать аналізувати події, явища, факти, формують прийоми і методи пізнавальної діяльності, створюють умови у розвиток розумової активності школярів.
Причиною розвитку творчих здібностей, накопичення досвіду пошуково - дослідницької діяльності служить залучення учнів до виконання складніших видів діяльності. І тому використовують завдання творчого характеру, евристичні завдання. За виконання завдань такого типу учневі треба з усього арсеналу своїх знань відібрати потрібні на вирішення конкретного завдання. До таких завдань ставляться завдання «на кмітливість», завдання «з родзинкою», багато завдань на доказ (коли немає жорсткого алгоритму доказу), і навіть завдання, у яких необхідно створення нових алгоритмів їхнього вирішення, завдання складання різних завдань.
Самостійні творчі та евристичні завдання спрямовані на формування вмінь та навичок пошуку відповіді за межами відомого зразка. Навчається сам визначає шляхи вирішення навчальної задачі та знаходить його. Одним із видів самостійних евристичних завдань може бути самостійне пояснення, суворе обґрунтуваннявисновків за допомогою аргументів чи розрахунків. На цьому рівні продуктивної діяльності формується творча особистість учня. Психологи вважають, що розумова діяльність школярів під час вирішення творчих завдань — один із найефективніших засобів формування творчої особистості. Вирішення творчих завдань дозволяє учням здобувати нові знання, закріплює навички самостійного пошуку знань.
При складанні завдань повинен виконуватися ряд вимог:
- кілька завдань має бути посильним для всіх учасників;
- частина завдань має допускати кілька підходів до пошуку рішення;
- обов'язково мають бути включені завдання творчого характеру, оскільки саме вони сприяють виявленню обдарованих учнів;
- всі завдання підбираються те щоб учні могли творчо використовувати базові знання програми цього класу (комбінаторні, логічні, розвиваючого характеру, на кмітливість);
- учасник олімпіади має залишити змагання, не лише продемонструвавши свої знання, а й отримавши нові;
- обсяг самостійної роботи планується так, щоб виконання завдань не займало б більше години.
Проведення предметних олімпіад серед молодших школярів має велике виховне та навчальне значення. Олімпіади дозволяють учневі пізнати себе, дають можливість більшою мірою відчути у собі впевненість, служать розвитку творчої ініціативи хлопців та дівчат. Вони є цінним засобом виховання розумової активності дітей, активізують психічні процеси (увагу, мислення, уяву тощо), викликають інтерес до процесу пізнання.