Про лікування ревматоїдного артриту розповідає професор

Ревматоїдний артрит, ревматизм, ревматична атака. Це все про те саме захворювання? "Ні в якому разі!" – каже професор кафедри госпітальної терапії №1 Першого МДМУ імені Сєченова Марина Каневська. Розповідає "українська газета".

Суглоби болять та опухли? Це можуть бути ознаки ревматоїдного артриту.

Професор Марина Каневська: На жаль, ревматоїдний артрит сильно помолодшав

Марина Зиновіївна, ревматизм та ревматоїдний артрит зовсім різні захворювання. Але корінь у них один – ревматичний?

Марина Каневська: Під ревматичними захворюваннями мається на увазі ціла група хвороб із різною причиною та проявами. Колись їх розглядали виключно як хворобу серця. Потім більшу увагу почали приділяти тяжким захворюванням, які призводять до інвалідності.

Виходить, ті ж герої Островського, коли скаржилися на ревматичні страждання, мали на увазі хвороби серця?

Марина Каневська: Ревматична хвороба – насамперед хвороба серця. А персонажі класики, скаржачись на ревматизм, мали на увазі весь букет хвороб, які поєднувалися цим словом. Зауважу, що ці персонажі були різного віку.

Давно відомо, що ревматоїдні недуги не мають віку. У наш час ревматоїдний артрит починає розвиватися навіть і у зовсім маленьких дітей - з 2 років, і у тих, кому багато більше 80. У мене був 93-річний пацієнт, який братився зі скаргами на нестерпні болі в кистях і суглобах ніг - у його діагностовано ревматоїдний артрит.

Ви йому допомогли? Бодай болі вдалося зняти?

Марина Канівська: І те, й інше сталося. Апомер він за кілька років немає від ревматодного артриту, а після операції видалення жовчного міхура.

У наш час ревматодний артрит лікується чи виліковний?

Марина Каневська: Це багато в чому залежить від вчасно та правильно поставленого діагнозу та своєчасно, а головне, грамотно призначеного лікування. Що означає грамотного? Існує арсенал препаратів, здатних змінити перебіг ревматоїдного артриту та домогтися стійкої та тривалої ремісії. Термін "вилікування" ми намагаємося не вживати. І ось чому. Наведу приклад із власної практики. Під моїм наглядом у різний час було майже 800 пацієнтів, які страждають на ревматоїдний артрит. Лише у 17 з них вдалося досягти повного здоров'я протягом 15-25 років після єдиної атаки хвороби. Всі ці хворі надійшли до нас у перші 2-4 місяці від її початку.

А як розпізнати початок захворювання? Чи здатний на це лікар, скажімо, дільничний терапевт чи настільки модний нині "лікар загальної практики"? Щодо останніх є сумніви у їхній професійній підготовці, оскільки в розвинених країнах такі фахівці готуються від 2 до 4 років після отримання диплому про вищу медичну освіту. У нас такої підготовки поки що немає.

Марина Каневська: За великим рахунком, ви самі відповіли на задане вами ж питання. Але мій 40-річний досвід показує: настороженість поліклінічний фахівець має. Так, бажано, щоб її було більше. І, сподіваюся, що зараз, коли в Москві взято курс на зміцнення поліклінічної ланки лікарями загальної практики, яких сподіватимемося, зуміємо підготувати, - це стане реальністю.

Дуже ще розраховую на підвищення медичної грамотності самих пацієнтів, які при появі болю, припухлості суглобів рук, ніг не самостійно ковтатимуть болезаспокійливі таблетки, апідуть до лікаря. І лікар не відмахнеться від цих скарг, а збере анамнез і вчасно направить хворого до ревматолога.

У лікаря поліклініки на це 12 хвилин. А наявність ревматолога.

Марина Каневська: Відведені хвилини - по суті лише якийсь норматив, який у тому чи іншому випадку може бути порушений. Але самих ревматологів, на жаль, меншає.

І тому кількість таких пацієнтів не меншає?

Марина Каневська: Причина не лише у цьому. Незважаючи ні на що, діагностика ревматоїдного захворювання стала зовсім іншою. І лікарі, і, головне, самі пацієнти таки стали освіченішими. Вони знають ознаки захворювання. Більше того, нерідко добре поінформовані про препарати, які позбавляють проявів цієї патології. У світовій ревматології прийнято принцип лікування ревматоїдного артриту, що передбачає досягнення стійкої ремісії або низької активності хвороби, персоніфікований підбір терапії.

До речі, лікарі, які працювали на нашій кафедрі, понад чверть століття тому здобули срібні медалі ВДНГ за розробку та впровадження індивідуально підібраної терапії ревматоїдного артриту.

Препарати доступні за ціною, є аптеці?

Марина Каневська: Встановлення діагнозу передбачає призначення так званих базисних протизапальних, повільно діючих препаратів. Вони здебільшого доступні. Ця терапія вимагає частого лікарського контролю для оцінки ефекту та переносимості ліків.

При необхідності, тобто тоді, коли призначена терапія не дає належного ефекту, призначають генно-інженерні біологічні препарати. Ціна їх інша, вона нарівні з онкологічними. І дуже важливо, щоб міська, муніципальна, регіональна системи охорони здоров'я допомагали забезпечити ними тих, кому вони показані.

Але сам ревматоїдний артрит не такий небезпечний, як будь-яка пухлина?

Марина Канівська: За кількістю несприятливих наслідків він відрізняється від злоякісних страждань. Проте ревматоїдний артрит здатний скорочувати тривалість життя хворих на 7-10 років. Тут він схожий на ураження коронарних артерій, лімфомою IV стадії.

Чи є якісь заходи щодо профілактики хвороби?

Марина Каневська: На жаль, ні. А ось певна генетична схильність є. Хвороба розвивається при поєднанні її та несприятливих факторів зовнішнього середовища, у тому числі стресу.

Ви хочете сказати, що людина, яка перенесла стрес, може захворіти на ревматоїдний артрит?

Марина Каневська: Так, і стрес, і інфекція, і травма, і не ясна причина, як за багатьох імунно-запальних захворювань.

І загальна порада: намагайтеся вести здоровий спосіб життя?

Марина Каневська: Це завжди корисно.

Ми розмовляємо напередодні літніх відпусток. Де і як з більшою користю можна відпочити людині, яка страждає на ревматоїдний артрит?

Марина Каневська: Найкраще у тому ж регіоні, де пацієнт живе. Я б не радила, наприклад, жителю Сибіру чи середньої смуги відпочивати у Таїланді. Головний критерій вибору місця та характеру відпочинку – наявність чи відсутність активності захворювання.

Тривалий час сірководневі ванни Сочинської Мацести рекомендували всім хворим. Але, вважаю, що такий варіант відпочинку може бути дозволений лише за відсутності активної стадії хвороби, і не в сезон "літніх відпусток". А ось регулярно займатися лікувальною фізкультурою у всі сезони дуже важливо.

Канівська Марина Зіновіївна – професор кафедри госпітальної терапії №1 Першого МДМУ імені Сєченова. Народилася у Москві.

1973 року закінчила лікувальний факультетПершого Московського медичного інституту імені І.М. Сєченова.

Там же закінчила аспірантуру і досі працює на кафедрі госпітальної терапії №1.

Кандидатська та докторська дисертації присвячені ревматоїдному артриту.

Клінічна база кафедри – Московська міська клінічна лікарня імені Єрамішанцева.

Ревматоїдний артрит – імуно-запальне захворювання з розвитком кісткових ерозій та запальних змін суглобів та органів.