Аналіз практики свідчить, що формування депозитної бази будь-якого комерційного банку, як процес складний і трудомісткий, пов'язане з великою кількістю проблем як суб'єктивного, так і об'єктивного характеру.

До суб'єктивних проблем належать такі, як:

– масштаби діяльності та слабка капітальна база українських комерційних банків;

– відсутність зацікавленості керівництва банку у залученні коштів клієнтів, особливо населення, що продиктовано тактичними та стратегічними цілями та завданнями банку;

– недостатній рівень та якість вищого та середнього менеджменту;

– відсутність у більшості українських банків науково-обґрунтованої концепції проведення депозитної політики;

- Недоліки в організації депозитного процесу: відсутність відповідного підрозділу в банку; низький рівень постановки маркетингових досліджень депозитного ринку; обмежений спектр запропонованих депозитних послуг тощо.

Серед об'єктивних чинників виділяються такі:

– прямий та опосередкований вплив держави та державних органів на комерційні банки;

- Вплив макроекономіки, вплив світових фінансових ринків на стан українського грошового ринку;

– стан грошового та фінансового ринку України;

– відсутність в Україні правового механізму страхування та захисту банківських вкладів.

Депозит – це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта на тимчасове користування банку.

- Депозити фізичних осіб.

Депозитні операції - поняття широке, оскільки до них належить вся діяльність банку, пов'язана із залученням коштів у вклади.

Вклади громадян мають право приймати лише банки, які забезпечують їх збереження тасвоєчасне повернення страхуванням або іншими засобами, передбаченими законодавством.

Збереження та повернення вкладів громадян у банках, створених державою, та банках, де державі належить більше 50% акцій (паїв), які гарантують державою або Центральним банком, що відповідають за невиконання зобов'язань перед вкладниками. Депозит може бути використаний у двох значеннях:

1. Депозит є грошовими коштами або паперами, що вносяться боржником у фінансово – кредитні, судові чи адміністративні установи для зберігання з подальшою передачею (за певних умов) тим чи іншим суб'єктам господарювання або громадянам – депозитором (внески на оплату мит, внески на депозитні рахунки судів у забезпеченні позову та для передачі стягувачам, внески до нотаріальних контор, за неможливості вручити гроші або цінні папери безпосередньо одержувачу).

2. Депозит є внеском коштів чи цінних паперів у банки. Депозит – це внесок на жорстко – певний термін, коли відразу ж обумовлюються умови повернення чи цінних паперів.

Депозити є джерелом освіти позичкового капіталу банку, що використовується видачу кредитів, здійснення інвестицій тощо. Ці банківські операції приносять дохід банку. Тому банк оплачує громадянинові його депозит. Відсоток на депозитні вклади громадянинові є платою за вкладені гроші.