Ця звичка згодом загострюється дедалі більше і рано чи пізно призводить до напруги грудної клітки, у якому повітря затримується під тиском.
При такій напрузі грудна клітка і живіт при щільно закритій голосовій щілині тиснуть на легені, наповнені повітрям. Викликаний цією обставиною надлишковий тиск у грудній порожнині ускладнює газообмін, кровообіг і перевантажує грудну клітину, яка згодом втрачає свою пружність, діапазон рухливості та форму.
Чим зумовлена мимовільна затримка дихання?
При мимовільній затримці дихання повітря видихається в повному обсязі, т. е. не остаточно. У цьому випадку йдеться про загальне нервове перенапруження, яке впливає також на дихальні м'язи. Мимовільна затримка дихання на вдиху формується, коли до неї вдаються в умовах відомої напруги, але згодом вона переходить у звичку, яка проявляється при чищенні зубів, їжі тощо.
Про що свідчать напади бронхіальної астми?
Такі напади повинні розглядатися як бронхоспазматичні, реактивні прояви тривалого напруженого стану, коли бронхи перебувають у стані спазму внаслідок «нервового подразнення». Якщо усунути бронхоспазми, то легені відразу ж під час видиху починають максимально розслаблятися, повністю звільняючись від повітря, що міститься в них, а під час вдиху їх еластичність більше не піддається «втомі».
Джерело: Л.Смирнова "1000+1 порада про дихання"