Оцінюючи динаміку останніх років у галузі екології, можна сказати, що безтурботний час, коли вода з-під крана була повністю придатна для вживання, безповоротно минуло. Тепер кожен домовласник просто зобов'язаний грамотно реагувати на сучасні тенденції та встановлювати системи водоочищення та водопідготовки, особливо якщо виявлено сірководень у питній воді.

Як відомо, якість води визначається за багатьма параметрами. До них належать: біологічна чистота, концентрація аніонів і катіонів та найбільш помітні для споживача якості – кольоровість та запах.

Як приклад сірководень був обраний не випадково. По-перше, його присутність здатна зіпсувати органолептичні властивості рідини (на жаль, інакше назвати не виходить), що тече водопроводом. По-друге, ця сполука, що за своєю природою є безбарвним газом, дуже шкідлива для здоров'я людини та всіх живих істот у цілому, оскільки виявляє нейро-, гемато- та цитотоксичність. При регулярному вживанні такої води спостерігається звикання до специфічного запаху.

Чому виникає запах?

Джерелом такого неприємного явища вважаються сульфоредукуючі бактерії, що відновлюють окислені сполуки сірки (такі як сульфати та сульфіди) до H2S, або сірководню. Такі мікроорганізми здатні жити та розмножуватися в умовах, позбавлених кисню повітря (артезіанські свердловини та глибокі колодязі). А це означає, що звичайної герметизації системи для позбавлення проблеми (сірководень у питній воді) недостатньо. Необхідне чищення установок водопідготовки, їх своєчасне обслуговування та заміна, що, на жаль, на практиці дотримується рідко. Хоча законом встановлено дуже жорсткі вимоги щодо змістусірководню в питній воді - 0.003 мг/мл.

Також варто зазначити, що перевищення ГДК сірководню може свідчити про порушення щодо інших іонів, наприклад заліза. Оскільки сірка перешкоджає процесу знезалізнення, окислюючи залізо із зарядом 2+ до заліза зарядом 3+.

З чого почати?

У будь-якому разі, перш ніж вжити певних заходів, необхідно правильно взяти аналіз питної води та відправити його будь-якими шляхами до аналітичної лабораторії, яка потім видасть офіційний висновок про її стан. З цим документом потрібно буде звернутися до контролюючих органів, а також фахівців, які професійно займаються комплексами водопідготовки, за відповідною очищувальною системою для дому чи офісу.

Основні етапи

Робота з рятування питної води від сірководню може включати такі позиції:

  1. Фізичне водоочищення. Чищення колодязів від мулу, обладнання, ТЕНів від нальоту, що є живильним субстратом для бактерій.
  2. Безнапірна та напірна аерація. Засновані на сильній окислювальній здатності кисню, що переводить сірководень у його безпечні «безсмачні» форми, принагідно знищуючи анаеробні бактерії.
  3. Дозуючий метод. В основу даної технології покладено активну подачу насосами високого тиску реагентів-окислювачів до води. Потребує від фахівця знання точного дозування. При цьому установка досить потужна, що обмежує їх застосування в приватному будинку. Наприклад, якщо без огляду дотримуватися правила - 1мм накипу - 1% кислоти, то можна легко пропалити досить тонкі стінки бойлера. До речі, як можна побачити, не згадується про чищення стін. Це навмисно. Накип захищає їх від корозії та допомагає зберегти тепло.

А досягти максимального результатудозволяє комплексне застосування технологій, що знищують сірководень у питній воді.