У сучасних умовах діяльність вітчизняних виробників повинна бути орієнтована на випуск високоякісних виробників.
ної та конкурентоспроможної продукції при максимальному зниженні витрат на її виробництво. Тому особливої значущості набуває використання передових форм і методів організації праці та управління виробництвом, що застосовуються в економічно розвинених країнах. У зв'язку з цим нам особливий інтерес представляє метод управління виробництвом у системі JIT («just-in-time», тобто «точно вчасно»).
Система JIT зародилася в Японії в середині 70-х років. XX ст., у компанії «Тойота», і нині з великим успіхом застосовується у багатьох промислово розвинених країнах. Для позначення цієї системи Японії застосовується термін «канбан», що означає «картка», чи «візуальна система записи». Термін «JIT» є просто англійським виразом, прийнятим у японських ділових колах, і, можливо, немає японського еквівалента.
Система JIT більш пов'язана з попитом, ніж традиційний метод викидання продукції на ринок. При цій системі діє принцип: виробляти продукцію тільки тоді, коли її потребують, і тільки в такій кількості, яка потрібна покупцеві. Попит супроводжує продукцію через виробничий процес. При кожній операції проводиться лише те, що потрібно наступної операції. Виробничий процес починається до того часу, поки з місця наступної операції не надійде сигнал необхідність приступити до виробництва. Деталі, вузли та матеріали доставляються лише на момент їх використання у виробничому процесі.
Система JIT передбачає зменшення розміру партій, що обробляються, практичну ліквідацію незавершеного виробництва, зведення домінімуму обсягу товарно-матеріальних запасів та
Глава VIII. Облік витрат та калькулювання собівартості
Управління вартістю відрізняється від виробничого обліку тим, що у цьому разі розуміється регулювання рівня витрат незалежно від цього, чи впливають вони безпосередньо на товарно-матеріальні запаси і фінансової звітності. Застосування принципів JIT спрощує процес обліку виробничих витрат та допомагає менеджерам регулювати та контролювати витрати. Таке спрощення призводить до кращої якості виробництва, кращого обслуговування та кращої оцінки вартості.
Традиційно виробничий облік має тенденцію ставати дедалі складнішою системою з безліччю рахунково-облікових операцій та звітних даних. Спрощення цього процесу перетворює систему виробничого обліку в систему управління вартістю. При системі обліку JIT облік матеріалів та незавершеного виробництва ведеться однією об'єднаному рахунку. При цьому використання відокремленого рахунку для контролю за складськими запасами матеріалів втрачає актуальність. Бухгалтерські записи щодо руху матеріальних цінностей здійснюють наступним чином.
1. Надходження матеріальних запасів від постачальників:
дебет рахунка «Ресурси у незавершеному виробництві», кредит рахунка «Розрахунки з постачальниками».
2. Випуск та реалізація готової продукції:
дебет рахунку «Продаж»,
кредит рахунку «Ресурси у незавершеному виробництві».
При системі обліку JIT прямі витрати на оплату праці та заводські накладні витрати на рахунки виробництва не списуються.
Пряма праця сприймається як додаткова частина загальнозаводських накладних витрат. Більше того, самі заводські накладні витрати разом із прямими витратами оплати працісписуються безпосередньо на собівартість реалізованої продукції. Списання їх у виробничу собівартість виробів, тобто. відображення за рахунок «Ресурси у незавершеному виробництві», у умовах немає сенсу.
Чи не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком: