Зміст

Якщо в епоху аналогового телебачення, СРСР спільно з Францією розробили стандарт кольорового ТБ – CEKAM, то для систем цифрового ТБ, що розгортаються на території України, обраний європейський стандарт DVB, який застосовується також у багатьох країнах Азії та Африки. В даний час на території України вже кілька компаній ("НТВ Плюс", "Космос ТВ" та ін.) пропонують своїм абонентам ефірні програми в цифровому стандарті.

Понад 40 років у світі співіснували три системи аналогового кольорового телебачення -NTSC, PALтаSECAM. Розроблений у США ще 1940 р. стандарт NTSC застосовували також у Канаді, Японії та деяких країнах Азії та Південної Америки. У Європі та багатьох інших країнах з 60-х років минулого століття використовувався стандарт PAL. Потім з'явився ще й SECAM, повсюдно поширений тоді у східній Європі, а також у деяких країнах Азії та Африки (загалом близько 40 країн). І ось тепер на зміну аналоговому тріумвірату прийшов цифровий, на основі трьох систем: американської ATSC , європейськоїDVBі японськоїISDB.

Способи передачі ТВ-сигналів #

За типом передачі або, як кажуть, трансляції системи телемовлення поділяються на три види:

• наземне ефірне телебачення (terrestrial);
• супутникове телебачення (satellite);
• Кабельне телебачення.

Втім, надалі все більшу роль гратиме ефірне мовлення, що активно розвивається, для портативних (мобільних) пристроїв (handheld). Освоєння третього покоління систем стільникового зв'язку дозволить передавати каналами мобільного зв'язку та телепрограми. В рамках існуючих мереж стандарту GPRS деякі оператори вже розпочинають подібне мовлення з використанням технологіїEDGE. Ще більші перспективи для мобільного ТБ надає нові покоління мобільних мереж.

Пропускна здатність каналів зв'язку багато в чому залежить від середовища передачі та типу використовуваної модуляції. Найбільшу пропускну здатність можуть забезпечити кабельні канали, де сигнал, що передається, значною мірою захищений від перешкод, що дозволяє використовувати для передачі сигналів більш широкий діапазон частот. Кабельні системи телебачення, що є в багатьох великих містах, пропонують найбільш якісні програми і додаткові послуги у вигляді швидкісного доступу в інтернет.

Ефірні та супутникові канали використовують, для передачі радіохвилі, значно більшою мірою схильні до впливу перешкод, для корекції яких використовуються спеціальні форми кодування, що вимагають додаткової смуги частот. Однак для більшості телеглядачів у нашій країні основним поки що є саме наземне телебачення. Телесигнали за допомогою радіохвиль поширюються від встановлюваних на вежах потужних телепередавачів, і через індивідуальні або колективні телеантени надходять до телеприймачів. Одна з проблем ефірного телебачення – мала площа охоплення, що обмежується зоною прямої видимості між передаючою та приймаючою антенами. За межами цієї зони рівень сигналу та якість прийому різко падають.

Пристрої прийому цифрового ТБ

Головна проблема впровадження цифрового ТБ у відсутності у населення відповідних телевізійних приймачів. Сучасний цифровий телеприймач є досить дорогим пристроєм, тому багато країн у перехідний період передбачають можливість прийому цифрового сигналу на звичайний телевізор через спеціальні приставки-декодери. Такий пристрій часто називаютьset-top-box("коробка,встановлена ​​зверху"). Пристрій приймає цифровий сигнал, перетворює його на аналоговий і подає на вхід звичайного ТВ-приймача - глядачеві залишається тільки вибрати канал (аналогічні декодери пропонує своїм абонентам компанія "НТВ-Плюс").

Стандарт ATSC розроблено однойменною організацієюAdvanced Television Systems Committee (ATSC)і прийнято для впровадження на території США ще з 1996 року. Цей стандарт цифрового телебачення покликаний замінити аналоговий NTSC також у багатьох країнах американського континенту, Ю. Кореї та деяких інших країнах. У США аналогове мовлення триватиме до 2009 р. Протягом перехідного періоду телерадіомовні компанії одночасно передають як аналогові (NTSC), так і цифрові програми.

Основна відмінність американського стандарту від європейського: більш вузький частотний діапазон каналу зв'язку (рівна 6 МГц), що дістався у спадок від NTSC, та інші методи модуляції переданих сигналів. У наземних ТБ системах використовується 8-ми рівнева модуляція з частково пригніченою бічною смугою8VSB(англ.8-level vestigial sideband modulation). Бітрейт потоку даних, що передаються, становить у цьому випадку -19,39 Mбіт/с. Цей вид модуляції відрізняється зниженою потужністю, необхідної передачі сигналів. Але й рівень схибленості при прийомі в міських умовах найчастіше залишає бажати кращого.

У кабельному варіанті ATSC за рахунок використання прогресивніших методів модуляції максимальний бітрейт -38,78 Мбіт/c. А для модуляції спочатку планувалося використання більш швидкісного методу16VSB, однак реально використовуваним став прийнятий в DVB метод амплітудно-квадратурної модуляції (QAM)

ЦейСтандарт цифрового телебачення в даний час є найпоширенішим у світі, більш ніж 270 країн виявили бажання будувати свої системи цифрового ТБ на основі DVB. До цього переліку входять усі європейські країни, а також Австралія з Новою Зеландією, багато азіатських та африканських країн.

Стандарт складається з:

• DVB-S (satellite)– супутникове телебачення;
• DVB-T (Terrestrial)– наземного ефірного телебачення;
• DVB-C (Cable)- кабельного телебачення;
• DVB-H (Mobile)- мобільного.

Стандарти DVB-S та DVB-C були розроблені ще у 1994 році, DVB-T прийняли у 1997 році. Перші комерційні трансляції DVB-T були здійснені у Великій Британії компанієюDigital Terrestial Group (DTG)наприкінці 1998р. Більшість європейських країн мають намір уже до 2010 року припинити трансляцію аналогового телебачення (PAL/SECAM) та повністю перейти на цифрове.

До переваг європейської системи цифрового ТБ, порівняно з американською, відносяться більш висока завадозахисність і регульована швидкість передавача цифрового телевізійного сигналу від5 до 32 Мбіт/с(порівняно з 19 Мбіт/с у системі ATSC). Досягнуто це за рахунок використання більшої кількості та інших варіантів модуляції сигналу, ширшого діапазону частот каналу передачі та підвищеної потужності передавачів.

Розвитком стандарту стали нове покоління ефірного (DVB-T2) та супутникового (DVB-S2) телебачення. Використання вдосконалених методів модуляції та ефективнішого стиснення за алгоритмами MPEG4 дозволило значно (до 50-60%) збільшити пропускну здатність каналів DVB. Стійке функціонування за наявності сильних шумів та перешкод забезпечується за допомогою методу виявленнята виправлення помилок -LDPC(англ.Low Density Parity Check). Розробка перших зразків обладнання з підтримкою DVB-T2 очікується вже наприкінці 2008 року.

Цифрове телемовлення в Японії розпочалося у 1996 році на основі європейського супутникового стандарту DVB-S, який дозволяв передавати один канал HDTV у діапазоні частот стандартного телеканалу. Однак, таке положення не задовольняло провідні телемовні корпорації Японії і було прийнято рішення про розробку більш ефективної системи, що отримала назву ISDB (англ. Integrated Services Digital Broadcasting 7).

Висновок

Цифрове телемовлення має низку безперечних переваг. Так, з'являється можливість передавати на одній частоті понад чотири телевізійні програми і, отже, отримати нові канали для засобів масової інформації. З іншого боку, поява каналів високої роздільної здатності HDTV дозволить відчути всі можливості нових методів обробки та передачі телепрограм.

Для телекомпаній перехід на цифрове ТБ означатиме скорочення витрат за послуги зв'язку, оскільки цифрова технологія передачі сигналу набагато менш затратна. І, звичайно ж, телеканали отримують можливість використання додаткових сервісів – таких як приховані субтитри, електронна програма передач, телетекст.

p align="justify"> Великі перспективи має реалізація ідеї багатоцільового інтерактивного телебачення на основі створення єдиної цифрової платформи передачі даних. У цьому випадку цифрове телебачення постане єдиною мережею, абоненти якої зможуть насолоджуватися не лише чудовою картинкою та якісним звуком, але й користуватися послугами інтерактивного телебачення, а також підключатися до інших служб, що працюють через загальну кабельну мережу, наприклад,інтернету і навіть до охоронної та пожежної сигналізації.

За прогнозами аналітиків, кількість абонентів цифрового телебачення у всьому світі до 2011 року сягне 500 млн.