Незважаючи на те, що сьогодні технології зробили крок далеко вперед, у минулому ця проста послідовність точок і тире врятувала незліченну кількість життів.
Згодом навколо заповітних букв почали з'являтися легенди. Одна з найпоширеніших - розшифровка значення абревіатури, якої букви SOS насправді не є - "Врятуйте наші душі" (Save Our Souls). SOS - це випадково обрана послідовність, зручна для запам'ятовування і легко розпізнається на слух. Фраза з'явилася вже після прийняття сигналу і по суті є бекронімом - словом, яке тлумачиться як абревіатура.
Такі ж бекроніми існували і у попередника SOS – сигналу CQD. Існували версії, що це абревіатура від "Швидше сюди – небезпека!" (Come Quick, Danger!), "Швидше сюди - тонемо!" (Come Quick - Drowning!) або навіть "Швидше сюди, чорт забирай!"(Come Quick, Dammit!). Тоді голоси ще не передавалися по радіохвилях, і морякам потрібні були стандартні засоби передачі сигналу в рамках азбуки Морзе, які допомагали донести, що вони в біді. Однак сигнал CQD часом неправильно інтерпретували, тому його замінили на простішу послідовність в абетці Морзе – три крапки, три тире, три крапки.
Через рік нову систему чекав успіх – лайнер компанії Cunard "SS Slavonia" затонув біля Азорських островів. Було відправлено сигнал SOS, і в результаті не загинула жодна людина. Проте остаточне визнання сигнал отримав лише після трагедії "Титаніка". Після зіткнення з айсбергом в 1912 радіооператори направили і старий сигнал CQD, і новий - SOS. Проте деякі кораблі, які перебували в районі лиха, проігнорували обидва сигнали, вирішивши, що на "Титаніку" розважаються. Незабаром відкрилася гірка правда, якадопомогла усвідомити важливість універсальної системи умовних сигналів. За іронією долі, на "непотоплюваному кораблі" "Титаніку" серед 1,5 тисячі загиблих був і Джек Філліпс, перший радіооператор бездротового телеграфу.