Власники патенту UA 2373977:

Винахід відноситься до галузі медицини, зокрема до гінекології, і стосується лікування больового синдрому при вікарному збільшенні яєчника після однобічної аднексектомії. І тому методом ультразвукового дослідження визначають обсяг яєчника. При його збільшенні більше 8 см 3 вводять фемостон 1/10 по одній таблетці на добу до фізіологічної менопаузи. Лікування проводять під контролем ультразвукового дослідження, яке здійснюють через 2 місяці, 6 місяців, а надалі – один раз на рік. Спосіб забезпечує купірування больового синдрому, зменшення обсягу яєчника і, як наслідок, зниження ризику розшарування та розриву його стінки.

Винахід відноситься до медицини, а саме до гінекології і може бути використане для консервативного лікування вікарного збільшення яєчника та ускладнень, пов'язаних з ним.

Гнійні форми запальних захворювань придатків матки становлять до 10% всіх запальних уражень внутрішніх статевих органів, при цьому пік захворюваності, як правило, припадає на репродуктивний вік (Стрижаков А.М., Подзолокова Н.М. "Гнійні запальні захворювання придатків матки"). Москва.- "Медицина".- 1996 р. - С.10). Найпоширеніше оперативне лікування для пацієнток репродуктивного віку з гнійними запальними захворюваннями придатків матки – одностороння аднексектомія лапароскопічним доступом. Операція є завершальним етапом лікування доброякісних гінекологічних захворювань. Після односторонньої аднексектомії в яєчнику відбуваються нейроциркуляторні та судинні зміни. У кожному яєчнику є при народженні запас фолікулів, який поступово витрачається і не відновлюється. Фізіологічна стимуляція фолікуло-стимулюючого гормону(ФСГ) у післяопераційному періоді призводить до вікарного (компенсаторного) збільшення яєчника, що залишився. Через 6 місяців у більшості оперованих пацієнток (73,5%) виявлено збільшення обсягу яєчника порівняно з ранніми термінами після операції, середнє значення його становило 21,64±2,31 см 3 (від 10,30 до 39,80 см 3 ) . (Соломатина А.А., Курбатська О.М., Сікорська Н.В., Максимова М.Ю. Морфофункціональний стан яєчника, що залишився, після односторонньої аднексектомії (Актуальні питання акушерства та гінекології. Том 1. Випуск 1, - Москва. - 2002 р. .).

Збільшення яєчника призводить до появи різного ступеня вираженості больового синдрому, толерантного до лікування спазмолітиками, нестероїдних протизапальних препаратів, антибіотикотерапії. Зростає ризик порушення харчування збільшеного яєчника, розшарування його стінки, крововиливу, що може призвести до повторного оперативного лікування.

Відомий «Спосіб лікування кіст яєчника» Орлов В.І., Берлім А.А., Вакула Е.Е., Зікін Є.В. Зайцева Є.В. Тодоров С.С. Круглова С.В. патент UA №2221506 2004.01.20 А61В 17/42; А61К 31/795; А61Р 41/00; А61К 31/185.

Проводиться трансвагінальна аспірація кісти, видаляється її вміст. Порожнина кісти промивається фізрозчином. Потім вводять спиртовий розчин Ваготилу обсягом 20-25 мл. Спиртовий розчин Ваготилу складається з 36% Ваготилу та 96% етилового спирту у розведенні 1:20.

Цей метод інвазивний, потребує госпіталізації, передбачає ускладнення, пов'язані з інвазивністю методу. Передбачає слерозування порожнини кісти, спричиняючи загибель гормонопродукуючих клітин.

Видаляється новоутворення з капсулою на виведеному через мінілапаротомний розріз яєчнику. В окремому випадку виконання попередньо здійснюють лапароскопію та евакуюють вмістновоутворення.

Даний метод також інвазивний, потребує госпіталізації, інтенсивного спостереження у післяопераційному періоді. Вікарне збільшення яєчника є не справжньою пухлиною, і в даному випадку при застосуванні методу видалення піддаватиметься здорова, що функціонує тканину яєчника.

Застосування цитостатиків зобов'язує проводити додаткові методи обстеження – загальноклінічні, імунологічні тощо, викликає ускладнення, типові прийому цитостатиків. Застосування даного методу до єдиного яєчника, що функціонує, небезпечний: зниження кількості фолікулів за рахунок прийому цитостатиків може призвести до прояву посткастраційного синдрому. Цей метод не блокує зворотний зв'язок між стимуляцією яєчників ФСГ.

Завданням винаходу є поліпшення якості життя пацієнток з вікарно збільшеним яєчником за рахунок усунення больового синдрому, зниження ризику повторного оперативного лікування.

Поставлене завдання досягається тим, що за наявності больового синдрому у пацієнток з односторонньою аднексектомією щодо гнійно-запальних захворювань придатків матки в анамнезі проводять медикаментозне лікування. Визначають методом ультразвукового дослідження обсяг яєчника і при його збільшенні понад 8 см 3 призначають фемостон 1/10 по одній таблетці на добу до фізіологічної менопаузи. Лікування проводять під контролем ультразвукового дослідження, яке проводиться через 2 місяці, 6 місяців, надалі один раз на рік.

- Визначають методом ультразвукового дослідження об'єм яєчника та при його збільшенні понад 8 см 3 призначають фемостон 1/10 по одній таблетці на добу до фізіологічної менопаузи. Лікування проводять під контролем ультразвукового дослідження, що проводиться через 2 місяці, 6 місяців, надалі одинраз в рік. Застосування запропонованого препарату дозволяє зменшити обсяг єдиного яєчника до нормальних величин, що призводить до зникнення больового синдрому. Знижується ризик виникнення повторного оперативного лікування щодо вікарно збільшеного яєчника, розшарування його стінки, розриву.

Фемостон 1/10 (виробництво «Солвей-Фарма») – двофазний естроген – гестагенний препарат, що містить 1 мг етинілестрадіолу, 10 мг дидрогестерону. Препарат застосовується для стартової терапії клімактеричного синдрому в пери- та постменопаузі. Використовується для замісної гормональної терапії при посткастраційному синдромі.

Вікарне (компенсаторне) збільшення яєчника – результат фізіологічної стимуляції ФСГ єдиного яєчника. Збільшення обсягу збереженого яєчника відбувається не за рахунок зростання кількості фолікулярного апарату (запас фолікулів закладений при народженні, витрачається протягом усього життя та не відновлюється), а за рахунок формування мікро- та макрокіст (Соломатина А.А., Курбатська О.М., Сікорська Н. В., Максимова М. Ю. Морфофункційний стан яєчника, що залишився, після односторонньої аднексектомії.

У пацієнток даної групи немає показань для призначення ЗГТ - відсутні підвищення ФСГ (норма або її верхня межа), відсутній посткастраційний синдром. Провідним у клінічній картині вікарно збільшеного яєчника є больовий синдром різного ступеня виразності. Больовий синдром толерантний до лікування спазмолітиками, нестероїдними протизапальними препаратами, антибіотикотерапії.

Враховуючи, що патогенетичним методом лікування больового синдрому є зменшення розміру яєчника, а блокада стимуляції ФСГ яєчника може здійснюватись за рахунокприйому зовнішнього естрагену, нами запропоновано лікування препаратом Фемостон 1/10.

Протягом вже 2 місяців прийому препарату відзначається зменшення обсягу збільшеного яєчника до нормальних величин, усунення больового синдрому.

Перевага методу лікування – економічність, неінвазивність.

Сутність способу полягає в наступному: за наявності больового синдрому у пацієнток з односторонньою аднексектомією в анамнезі визначають збільшення обсягу єдиного яєчника методом УЗД. При збільшенні обсягу єдиного яєчника більше 8 см 3 у поєднанні з больовим синдромом призначають фемостон 1/10 в безперервному режимі по одній таблетці на добу до часу настання фізіологічної менопаузи. Лікування проводять під контролем ультразвукового дослідження, яке проводиться через 2 місяці, 6 місяців, надалі один раз на рік. Такий контроль забезпечує якість лікування, дає показання для подальшої терапії, забезпечує виявлення та попередження гіперпластичних процесів ендометрію.

Хвора А., 35 років, звернулася на прийом до гінеколога зі скаргами на біль унизу живота більше праворуч, що посилюються в середині менструального циклу, змушена приймати знеболювальні препарати. Вищезазначені болі з'явилися через 6 місяців після оперативного лікування (2 роки тому аднексектомія зліва та правостороння сальпінгоектомія) з приводу гнійної запальної трубно-яєчникової пухлини та правостороннього гнійного сальпінгіту. Протягом 2 років спостерігається у гінеколога, щодо вищеописаного больового синдрому отримувала антибактеріальну, спазмолітичну терапію, від якої довгострокового ефекту не було. Соматичний анамнез не обтяжений. Менструальну функцію не порушено. Загальноклінічні дослідження (загальний аналіз крові, сечі) без патології. Мазки на флору-1 ступіньчистоти. Обстеження ЗПСШ - не знайдено. ФСГ у 1 фазу циклу - 11,8 мед/л верхня межа норми. При гінекологічному огляді відзначається збільшений правий яєчник до 10 см у діаметрі, при огляді болісний. За даними УЗД матка не збільшена, ознак гіперпластичного процесу немає. Ліві придатки відсутні, правий яєчник збільшений до 19,5 см 3 з безліччю кіст до 2,5-3,5 см, що розташовуються переважно по периферії, домінантний фолікул не визначається. Огляд болісний. Рідини в задньому склепінні немає. Висновок - вікарно збільшений яєчник.

Призначена терапія – фемостон 1/10 одна таблетка на добу у безперервному режимі. Через 2 місяці прийому відзначає зникнення больового синдрому, по УЗД правий яєчник зменшився у розмірах до 9 см 3 представлений звичайною кістозною структурою. Через 6 місяців прийому препарату відзначається нормалізація розмірів яєчника до 6,5 см 3 ФСГ - норма. Прийом препарату продовжено. Рекомендовано проведення УЗД один раз на рік.

Хвора Ш., 31 рік. Звернулася на прийом до гінеколога з болями у правій здухвинній ділянці, диспаріунію. Зазначає початок появи болю через 1 рік після оперативного лікування (1,5 роки тому аднексектомія зліва) з приводу гнійної запальної трубно-яєчникової пухлини. Отримувала лікування протягом 1,5 місяців з приводу загострення хронічного аднекситу праворуч в обсязі – антибактеріальна терапія, нестероїдні протизапальні препарати, спазмолітики. Ефект від лікування не відзначає. Соматичний анамнез не обтяжений. Менструальну функцію не порушено. Загальноклінічні дослідження (загальний аналіз крові, сечі) без патології. Мазки на флору-1 ступінь чистоти. Обстеження ЗПСШ - не знайдено. ФСГ у 1 фазу циклу - 16,1 мед/л перевищує верхню межу норми. При гінекологічному огляді відзначається збільшенийправий яєчник до 14 см у діаметрі, при огляді болісний. За даними УЗД – матка не збільшена, ознак гіперпластичного процесу немає. Ліві придатки відсутні, правий яєчник збільшений до 24,4 см 3 з безліччю кіст до 2,5-3,5 см, що розташовуються переважно по периферії, домінантний фолікул не визначається. Огляд болісний. Рідини в задньому склепінні немає. Висновок - вікарно збільшений яєчник.

Призначена терапія – фемостон 1/10 одна таблетка на добу у безперервному режимі. Через 2 місяці прийому відзначає зникнення больового синдрому, по УЗД правий яєчник зменшився в розмірах до 10 см 3 представлений звичайною кістозною структурою, по периферії відзначається кіста до 2,5 см (можливо домінантний фолікул). Через 6 місяців прийому препарату відзначається нормалізація розмірів яєчника до 7 см 3 ФСГ - норма. Прийом препарату продовжено. Контроль УЗД через 1 рік. Розміри яєчника в нормі, больовий синдром відсутній. Рекомендовано проведення УЗД один раз на рік.

Даний метод апробовано в гінекологічній клініці МЛПУ ДКЛ №1 м. Новокузнецька, проліковано 40 хворих.

Результат лікування - усунення больового синдрому, зменшення обсягу яєчника до нормальних величин. Спосіб неінвазивний, економічний.

Таким чином, нам вдалося розробити патогенетичний метод лікування больового синдрому вікарно збільшеного яєчника після односторонньої аднексектомії з приводу гнійно-запальних захворювань придатків матки. На підставі даного методу підвищується якість життя пацієнток за рахунок усунення больового синдрому, знижується ризик повторного оперативного лікування.

Спосіб лікування больового синдрому при вікарному збільшенні яєчника після односторонньої аднексектомії, що включає медикаментозне лікування, який відрізняється тим, що визначають методомУльтразвукового дослідження обсяг яєчника і при його збільшенні більше 8 см 3 призначають фемостон 1/10 по одній таблетці на добу до фізіологічної менопаузи, лікування проводять під контролем ультразвукового дослідження, що проводиться через 2 місяці, 6 місяців, в подальшому один раз на рік.