Сон неоднорідний за своєю структурою і характеризується різними фазами та стадіями, а також циклічністю. Існують дві фази сну - фаза повільного сну і фаза швидкого сну.
Повільний сон (синоніми: ортодоксальний сон, NREM-сон, тобто не REM-сон) займає 80-85% всього часу сну. Протягом повільного сну спостерігається чітка стадійність. Стадії сну визначаються порогом подразнення, у якому відбувається переривання сну, та даними ЕЕГ-картини. Зазвичай виділяються 4 стадії сну за класифікацією У. Демента та Н. Клейтмана (W. Dement, N. Kleitman, 1957) або 5 стадій за класифікацією А. Луміса (A. Loomis) (рис. 6).
Мал. 6. Електроенцефалограма людини під час сну. Перед зануренням у сон у людини в спати з закритими очима реєструється а-ритм (8-12 Гц, стан "пасивного неспання").
Потім настає стадія А (перехід від неспання до сну), яка характеризується поступовим заміщенням α-ритму на повільніший θ-ритм (4-7 Гц).
Стадія I (NREM1 за Дементом і Клейтманом, стадія В по Лумісу) є власне сон (найповерхніший сон) і займає 5% всього часу сну. Людина ще усвідомлює, що відбувається довкола, проте відповідати на запитання вже не може. На ЕЕГ домінують θ-хвилі, над прецентральною областю мозку реєструються гострі вертекс-зубці, які з'являються якраз у момент засинання.
Стадія ІІ (NREM2, стадія С) може бути охарактеризована як поверхневий сон. Ця стадія найдовша і займає 50% часу сну. Людина не розрізняє зовнішні подразники. На ЕЕГ на фоні θ-ритму починають з'являтися веретеноподібні сплески ритму з частотою 12-15 Гц ("сонні веретена", сигма-ритм) та К-комплекси(Високоамплітудні двофазні хвилі на ЕЕГ).
Стадія III (NREM3, стадія D) визначається як помірковано глибокий сон. На ЕЕГ відбувається подальше зниження частоти та збільшення амплітуди коливань – реєструються швидкі 5-хвилі (3-3.5 Гц).
Стадія IV (NREM4, стадія Е, 8-сон) є глибоким соном. На ЕЕГ спостерігаються повільні 8-хвилі (1-2 Гц). Стадії III та IV займають 20-25% часу сну.
Під час повільного сну спостерігається помітне зниження збуджуваності моторних центрів. Рефлекси та м'язовий тонус послаблюються. Відзначається явне переважання активності парасимпатичної системи (артеріальний тиск знижено, спостерігаються брадикардія, ураження дихання, посилення моторної та секреторної активності травної системи). Загалом це дозволило образно уявити повільний сон як "царство вагуса".
У 1953 р. Є.Азеринський та Н.Клейтман виявили феномен "швидкого сну", який згодом отримав і інші назви: Р-фаза (парадоксальний сон), БДГ-сон (сон з "швидкими рухами очей"), REM-сон ( англ, "rapid eye movements"), D-сон (англ, "desynchronization"). Особливість швидкого сну полягає в тому, що біоелектрична активність мозку, а також функція внутрішніх органів відповідають спати.
- на ЕЕГ спостерігається р-ритм, характерний для неспання з відкритими очима;
- артеріальний тиск та частота серцевих скорочень підвищені;
- знижена моторика та секреція кишечника;
- спостерігаються швидкі рухи очей.
Під час фази швидкого сну спостерігаються яскраві, емоційно забарвлені сновидіння. Парадоксальність швидкого сну у тому, що з загальної підвищеної активності мозку та всього організму спостерігається різке зниження м'язового тонусу. Організм готовий доруху за рахунок активації симпатичної нервової системи, але цей рух неможливий. Відзначаються лише швидкі посмикування пальців та швидкі рухи очних яблук.
Протягом періоду сну спостерігається 4-6 циклів швидкого сну, причому перший цикл настає лише через 90 хвилин після засинання і триває лише 10-20 хвилин. Кожен наступний цикл швидкого сну довший за попередній, а останній, передранковий, цикл триває 40-60 хвилин. У цілому нині швидкий сон займає 20-25% всього часу сну. Перехід від повільного сну до швидкого відбувається досить різко, минаючи стадії ІІІ, ІІ, І.
Чи не знайшли те, що шукали? Скористайтеся пошуком:
Вимкніть adBlock! і оновіть сторінку (F5)дуже потрібно