Чи часто ви, тиняючись по Мережі, звертаєте увагу на те, наскільки якісно структурована інформація на сайті та наскільки зручно влаштована навігація? Думаю що ні. Зазвичай ми звертаємо увагу на дизайн, коли він зроблений "криво", а на навігацію – якщо нічого не вдалося знайти. Адже якщо сайт не допоможе швидко вирішити ваше завдання, то ви навряд чи знову зверніться до такого ресурсу. А тим часом, існує цілий "клан" професіоналів, чия робота націлена на те, щоб зробити ваше перебування в Інтернеті якомога комфортнішим та успішнішим. Це фахівці з web-usability.
Що таке usability engineering?
Базова освіта фахівця
Оскільки фахівець з web-usability (далі його називатимемо "споконвічно українським" словом юзабіліст, або юзабіліті-інженер, або ю-інженер) повинен враховувати людський фактор, то освітній бекграунд у нього має бути, безсумнівно, гуманітарний - зі сфери прикладних наук про людині. Ідеальний варіант – інженерна психологія чи ергономіка. Прикладні антропологи, етнографи та соціологи також можуть виконувати окремі роботи, пов'язані з юзабіліті-дослідженнями.
З іншого боку, оскільки ця спеціальність все-таки інженерна, юзабіліст повинен добре розумітися на сучасних технологіях виробництва програмного забезпечення, розуміти основи створюваної інформаційної архітектури, бути на «ти» з комп'ютером і вміти розмовляти з розробниками їхньою мовою.
Роль юзабіліті-інженера у процесі проектування
Юзабіліті-інженер грає роль свого роду «містка» між програмістом та користувачем, web-дизайнером та відвідувачем сайту.
Юзабіліст досліджує діяльність користувача ще на етапі передпроектного аналізу. Він формалізує завдання користувача у виглядіалгоритмів чи описів бізнес-процедур. Для такого роду ю-досліджень юзабілісту необхідно володіти методами збору та аналізу інформації про предметну область, про користувача, його діяльність та його робоче оточення. Це звані польові методи дослідження: інтерв'ю, анкетування, опитування, спостереження та ін.
Наступне завдання юзабіліста – трансформація описаних процедур спочатку в концептуальну схему інтерфейсу користувача, потім у специфікації для програмістів і дизайнерів і, нарешті, у розробку посібників та стандартів з проектування.
На етапі детального проектування юзабіліст створює макети (прототипи) інтерфейсу користувача: готує ескізи екранних форм, визначає формати відображення, навігацію, структуру меню, техніку та засоби взаємодії користувача з продуктом та багато іншого. Подібна робота вимагає як володіння технічними засобами для розробки подібних прототипів, так і знання безлічі ергономічних вимог та рекомендацій щодо проектування інтерфейсів користувача. Підготовлені макети разом зі специфікаціями передаються розробникам, які втілюватимуть інтерфейс користувача в життя.
Для того щоб оперативно випробувати макети, що розробляються на майбутніх реальних користувачах, юзабіліті-інженер може використовувати техніку швидкого прототипування (rapid prototyping). Вона дає йому можливість на підставі результатів проведених експериментів (usability testing) внести необхідні корективи в проект ще до початку реалізації інтерфейсу користувача.
На етапі тестування (як внутрішнього, так і зовнішнього) юзабіліст проводить повноцінну ергономічну експертизу проекту, яка організується за участю як реальних користувачів, так і експертів з ергономіки. В ходіцієї експертизи дається оцінка таким важливим споживчим критеріям, як зручність інтерфейсу користувача, ефективність вирішення завдань користувача, продуктивність роботи і суб'єктивна задоволеність користувача, а також ряду інших. Поряд із якісними оцінками результатом ергономічної експертизи є перелік модифікацій, рекомендацій та проектних рішень, які покликані вирішити виявлені ергономічні протиріччя та підвищити usability-якість продукту.
Нарешті, на етапі супроводу проекту ю-інженер організує збір та аналіз користувачів відгуків про якість роботи створеної системи. Практичний досвід, накопичений у ході розробки, ю-інженер фіксує у відповідних проектних документах – посібниках та стандартах з ю-проектування.
Юзабіліті-спеціалізації
Оскільки обсяг робіт з ю-досліджень та ю-проектування великий і різноманітний, у сфері юзабіліті як окремої галузі інженерної діяльності цілком виправдана виробнича спеціалізація. По суті повний цикл юзабіліті-проектування здатна виконати лише грамотна юзабіліті-команда під керівництвом досвідченого юзабіліті-менеджера.
Тут представлено список основних спеціалізацій в галузі юзабіліті та перераховані роботи, які виконують фахівці. Звичайно, у реальному проекті кожному розробнику часто доводиться виконувати відразу кілька цих ролей, а в деяких виробничих циклах відсутні роботи з тієї чи іншої спеціалізації.
Юзабіліті у нас та Usability них
Якщо ви наберете в пошуковій системі Google заповітні слова «web usability», то отримаєте великий каталог релевантних ресурсів, «відібраних вручну». На жаль, українськомовних ресурсів серед них ви не виявите. «Яндекс» у цьому сенсі вам теж сильно недопоможе.
Виявляється, що в Україні usability-фахівець-професія рідкісна. З одного боку, професія дефіцитна (грамотних фахівців одиниці), а з іншого – «нерозкручена», яка не має попиту.
miker/hci/jobs/ або на сайті професійної асоціації юзабілістів www.upassoc.org/html/job_bank.html з попитом та пропозицією на єдиній українській біржі, котирує юзабілістів, www.job.design.ru
Які ж причини такого становища?
Фінансові. Ергономіка – штука дорога. Тримати юзабіліста у штаті (тим більше команду юзабілістів) далеко не кожному проекту по кишені. Багато проектів створюються за принципом «Аби працювало». Ефект поліпшення споживчих якостей продукту неочевидний, важко вимірюємо. Краще заощадити на розробці.
Культурні. Ну, не заведено у нас піклуватися про клієнта. Совковий менталітет. Нехай користувач мучиться – адже це йому потрібно. А розробники виконають свою роботу формально, щонайменше.
Технологічне відставання. Спеціаліст з юзабіліті за замовчуванням включається до проекту, що розробляється для людей. Так велить технологія виробництва. Важливість обліку людського чинника не заперечується. Проблема в тому, що софтверне виробництво в Україні тільки починає виростати з дитячих штанців, багато проектів розробляються кустарно, келійно. Перехід від кустарного виробництва до масово-індустріального створить попит на даних фахівців, а відповідь виникне і пропозиція.
Як бачимо, всі три проблеми легко лікуються часом. Обсяги виробництва та технології зростатимуть, і за кілька років в Україні настане бум попиту на юзабіліті-послуги. Чи ми готові до нього?