Структура споживання деревини
Розвиток техніки механічної та хімічної обробки та переробки деревини значно розширив можливості застосування її у всіх галузях народного господарства.
Якщо раніше деревину використовували в основному як паливо, то за останні 40 років їй знайшли широке застосування як у будівництві (у вигляді круглого та пиляного матеріалу, у вигляді плит: фанери, деревно-волокнистих та деревно-стружкових, фіброліту та ін.), так та як сировина для виробництва целюлози та деревної маси, штучного волокна, спирту, оцту, дріжджів та інших видів продукції. Так, якщо в 1913 р. із загального обсягу деревини, що заготовлюється, вихід ділової становив тільки 27% і дров'яний 73%, то в 1940 р. це співвідношення значно змінилося в бік ділової деревини, вихід якої склав 47%.
Питома вага деревини, що переробляється на пиломатеріали, зросла з 6% в 1913 р. до 24% в 1940 р., тобто в 4 рази, а в 1960 р. становив 50%.
Споживання деревини у вигляді круглого лісу в 1960 р. від загального обсягу склало 27%, у тому числі: для потреб будівництва (палі, стовпи зв'язку та електропередач-і ін.) 10%), для потреб вугільної промисловості (руднична стійка) 9% для ремонту 8%.
Решта частини деревини, що заготовляється, йде в переробку (в %): на пиломатеріали -50 шпали та бруси – 6 фанеру та сірники – 3 целюлозу та деревну масу- 6 тару – 3 інші витрати – 5
Структура балансу споживання пиломатеріалів у 1960 р. представляється так (в %): будівництво – 26 машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, вагонобудування та ін. -5 вугільна промисловість -3 меблі – 7 стандартні будинки та деталі - 11 тара - 13 деревообробка спеціальна - 7 ремонт - 1.2 інші потреби- 16
З наведених даних видно, що основна маса ділової деревини (73%) споживається будівництвом та промисловістю у переробленому вигляді. Структура споживання деревини країною в перекладі н; круглий ліс представлений у табл. 1.
Таблиця 1 Структура споживання деревини (у перекладі на круглий ліс у °/о)
Як видно з даних таблиці, на цілі будівництва та капітального ремонту, включаючи шпали, бруси, стовпи зв'язку та електропередач і стандартне домобудування, витрачається понад 50% усієї деревини, що заготовляється.
Щорічна потреба у деревині державного капітального будівництва визначається виходячи з норм витрати деревини у круглому обчисленні на 100 тис. руб. будівельно-монтажні роботи. При цьому для встановлення середньої норми витрати деревини окремо визначають норми для житлового та культурно-побутового будівництва та окремо для різного виду промислового будівництва (нафтової, машинобудівної, лісової та ін.). Враховується також співвідношення цих видів будівництва (табл. 2).
Таблиця 2 Розподіл капітальних витрат за видами будівництва (у %)
Економне витрачання деревини та заміна її іншими матеріалами, головним чином збірним залізобетоном, а також виготовлення нових економічних типів будівельних виробів та конструкцій знизили середню норму витрати деревини на 100 тис. руб. будівельно-монтажних робіт, що підтверджується даними, наведеними у табл. 3.
Таблиця 3 Витрата деревини на 100 тис. руб. будівельно-монтажних робіт
Примітка. Дані наведені по будівництву в цілому без виробництва стандартних будинків та комплектів деталей для будинків зі стінами з місцевих будівельних матеріалів, шпал і рудничних стійок.
Незважаючи назниження норм витрати деревини у період 1950—1960 гг. більш ніж у 2 рази та заплановане зниження до 1965 р. порівняно з 1955 р. на 40%, обсяг споживаної деревини зростає, що пояснюється значним випереджальним зростанням обсягів капітального будівництва (табл. 4).
Приблизна структура споживання деревини за окремими видами будівництва та конструктивними елементами наведена в табл. 5.
Витрата деревини у 1960 р. на державне будівництво (житлове, культурно-побутове, сільськогосподарське, транспортне та ін.) без капітального ремонту, шпал, стовпів зв'язку та ліній електропередач становила 55 млн. м3 (у круглому обчисленні), при цьому витрата на окремі конструктивні елементи та виконання робіт укрупнено представлено такими даними (табл. 6).
Таблиця 4 Обсяг виробництва та споживання деревини у будівництві за 1959—1965 рр. (У млн. м3)
Таблиця 5 Структура споживання деревини на 100 тис. руб. будівельно-монтажних робіт у м6 круглої деревини (1958 р.)
Таблиця 6 Витрата деревини на державне будівництво 1960 р.
У зазначені дані не входить витрачання деревини на виробництво стандартних дерев'яних будинків та комплектів деталей для будинків зі стінами з місцевих будівельних матеріалів (цегла, саман, очерет, шлакоблоки та ін.), на що в I960 р. було витрачено 6 млн. м3, в тому числі на виробництво (у млн. MZ): будинків брускових - 0,45 каркасних - 1.2 щитових - 1,55 комплектів деталей - 2,8
Зміна структури споживання деревини у житловому будівництві за роками видно з даних табл. 7.
Аналіз даних, наведених у таблиці, показує, що зменшення норми витрати деревини головним чином відбуватиметься за рахунок конструкцій стін,перегородок та перекриттів. Норми витрачання деревини на виготовлення віконних та дверних блоків, елементів дахів, а також кріплення котлованів залишаються незмінними з підвищенням їхньої питомої ваги в загальному обсязі деревини, що споживається у житловому будівництві.
Таблиця 7 Структура споживання деревини у житловому будівництві в м3
Норми витрати деревини в житловому будівництві залежать від поверховості будинків, наявності підвалу, конструкції та матеріалу стін, перегородок, перекриттів, підлог та столярних виробів (табл. 8).
Для порівняння характеристики витрати деревини у СРСР табл. 9 наведено показники витрати деревини США.
За розрахунками Стенфордського науково-дослідного інституту середній відсоток споживання деревини у будівництві США у період 1959-1975 рр. складе 73% від загального обсягу споживаної деревини. Слід зазначити, що, окрім пиломатеріалів, у будівництві США витрачається значна кількість фанери, будівельного картону, деревно-волокнистих та деревно-стружкових плит.
У СРСР витрата потреби ремонту становив 1960 р. 27%, але в 1965 р. проектується 29% від витрат за будівництво. Ці показники свідчать про те, що питанням збільшення термінів служби деревини у будівельних конструкціях та спорудах шляхом сушіння, антисептування та просочення необхідно приділяти більше уваги.
Норми витрати лісоматеріалів США систематично скорочуються з допомогою широкого застосування замінників. Це можна бачити на прикладі житлового будівництва, що є
Таблиця 8 Витрата деревини на будівництво житлових будинків, включаючи заводське виготовлення дерев'яних елементів (у ж3 на 1000 м2 житлової площі)
Таблиця 9 Витрата лісових матеріалів у будівництві США (у перерахункуна криглий ліс у млн. м3)
найбільшим споживачем деревини. До, замінникам деревини відносяться деревно-волокнисті плити, суха гіпсова штукатурка та інші вироби з гіпсу, азбестоцементні та пластмасові вироби, що застосовуються для облицювання та обробки будівель, при влаштуванні підлог, стін та перегородок та ін.
Обсяги застосування замінників деревини у житловому будівництві у США та їх зростання наведено у табл. 10.
Таблиця 10 Застосування у житловому будівництві США замінників деревини (за розрахунками Стенфордського інституту)
Витрата пиломатеріалів на влаштування підлог у США з 1920 по 1953 р. скоротився більш ніж на 50%, а на спорудження зовнішніх стін - на 36%. У 1940 р. суха гіпсова штукатурка становила 20% від усіх матеріалів, що застосовуються для обробки внутрішніх стін, в 1953 р. - 70%. В даний час гіпсові плити є основним матеріалом для влаштування внутрішніх стін. Питома вага пиломатеріалів у матеріалах, використовуваних для внутрішнього оздоблення житлових будинків, 1920 р. становила 80%, а 1953 р. 58%.
Скорочення норм витрати лісоматеріалів США супроводжується різким збільшенням норм витрати сухої гіпсової штукатурки. У СРСР, навпаки, норми витрати сухої гіпсової штукатурки значно менші за відповідні норми витрат, прийнятих у США.
Скорочення витрати пиломатеріалів у США за конструктивними елементами житлових будинків характеризується у середньому показниками, наведеними у табл. 11.
Таблиця 11 Витрата пиломатеріалів у житловому будівництві США за конструктивними елементами на одну квартиру (м3)
Європейські країни (без СРСР) щорічно витрачають на житлове будівництво 17—18 млн. м3 деревини, з них 50% йде на конструктивні елементи будівель, у тому числі на елементи дахів.40%, на міжповерхові перекриття та підлоги – 48% та на інші – 12%.