До них підбігає хтось у цивільному:
- Ви що знущаєтесь? Коли ви були дітьми, то товариш Сталін ще не народився!
- Ось за це йому і дякую!
- Не хотіли б ви щось сказати?
- І так у всьому місті! Жарти! Сміх! Веселощі!
Напередодні 1 травня зустрічає Штірліц Бормана та запрошує того попити пивка у Штірліца на дачі. Той:
- Та я знаю це ваше "попити пивка"! Знову весь тиждень бухатимемо!
- Ну і що? - дивується Штірліц.
- А то! Мені 9 травня треба на роботі бути – вашим здаватися!
Якщо сталося щось хороше – п'єш, щоб відсвяткувати.
Якщо сталося щось погане – п'єш, щоб забути.
Якщо нічого не сталося – п'єш, щоб щось сталося.
Два шахраї сидять у камері:
- Сьогодні 1 Травня. Ми ж теж, зрештою, радянські люди! Давай прямо у камері проведемо демонстрацію. Я заберуся на верхні нари, і це трибуна Мавзолею.
- Давай, - погодився другий.
- Хай живе український народ! - кричить із нар перший.
- Ура! - кричить другий, крокуючи камерою туди-сюди.
- Хай живе українська жінка!
- Хай живе українська міліція!
Другий швидко підстрибує та дає першому по морді. Перший (здивовано):
- А хто це мені по морді дав?
- А хто його знає. Народу багато.
Штірліц ходив по рейхсканцелярії з розстебнутою ширинкою, з якої висовувалися червоні труси. І ніхто не здогадувався, що так він відзначає 1 Травня.
Йде суд, розводять невдалих чоловіка та дружину. Суддя просить пояснити, через що подружжя забажало розлучитися. І чоловік починає розповідати:
- Ну от приставте собі, пане суддя: весна, погода прекрасна, люди вийшли на вулиці відзначати 1 травня, амоя йде за мною і нудить, нудить: "Викинь ялинку, та викинь ялинку!"
Два наркомани сидять у диспансері. Один мріє про наближення травня місяця з метою збирання маку і запитує:
- Чуєш Пенса ща який місяць?
- Ну, а потім який?
- (спантеличено) Чуєш, Пенсо, а Травня вааще чи не буде.