
Влада України хоче створити національно-культурну автономію для кримських татар – як альтернативу забороненому Меджлісу
українська влада в Криму намагається створити підконтрольні їй громадські організації кримсько-татарської меншини. Влада анексованого півострова має намір створити Федеральну національно-культурну автономію для кримських татар, яка дозволить їм, як заявляється, "самостійно вирішувати питання збереження самобутності, розвитку мови, національної культури, освіти". Про цю ініціативу повідомила група проукраїнських громадських діячів із числа кримських татар.
Голова Меджлісу кримсько-татарського народуРефат Чубаров вважає ініціативу щодо створення Федеральної автономії абсурдною:

- Більш абсурдної ідеї не можна було вигадати. Я не маю сумнівів, що сама ідея була запропонована Москвою. Я ставлюся до цього негативно. Ми, кримські татари, корінний народ Кримського півострова ми на своїй землі. Навіть за алгоритмом державного будівництва України автономія повинна була походити з права кримсько-татарського народу на самовизначення.
– Наскільки кримсько-татарський національний рух потребує державної підтримки?
– українська державна підтримка нам не потрібна. Україна захопила Крим не для того, щоби принести комусь благо. Україна перетворює Кримський півострів на військовий плацдарм на південному фланзі НАТО. Україна видавлюватиме з півострова нелояльне до себе населення і насамперед кримських татар.
− В останні два роки було створено кілька нових кримсько-татарських організацій, які підтримують нову владу. Чи означає це, що Кремлю вдалося внести розлад у національномурусі?
– Я хочу, щоб ви повірили мені на слово: сьогодні читав один документ, який мені доставили з Криму. Він має конфіденційний характер. У цьому документі представлено професійний аналіз усіх зусиль, які вживали окупанти для того, щоб розколоти кримськотатарський національний рух. Насамперед для того, щоб дезорієнтувати кримських татар. І в цій довідці вони визнають, що їм цього не вдалося. Я майже процитую: після того, як лідери Меджлісу Рефат Чубаров та Мустафа Джемілєв втекли до Києва, за два роки українського суверенітету в Криму не вдалося з "обласканих" кримських татар перетворити когось на видимого лідера.

- Наскільки сучасна ситуація схожа на радянську? Методи тиску нагадують тодішні?
– Я думаю, що зараз тиск більш витончений, цинічніший, безмежніший. Задля досягнення цілей влада не дотримується навіть своїх законів. У радянські часи формальність дотримання законів була присутня, хоча цинізму теж там вистачало. Наразі, особливо в окупованому Криму, необхідна та обов'язкова демонстрація лояльності до влади. І на цю демонстрацію влада очікує не лише з боку якихось конкретних груп та громадських діячів, а й в інших сферах. Скажімо, вчителі мають показувати свою лояльність. Повинні показувати лояльність бізнесмени та "працювати" з силовиками, щоб убезпечити свій бізнес. Можуть існувати ті громадські організації, які своєю діяльністю не суперечать офіційної лінії. Сьогоднішня українська влада, на відміну від радянської, абсолютно непередбачувана. Її представник може увірватися до будь-якого будинку будь-якої родини на території України.
– Захист яких прав зараз найважливіший?
– Насамперед захист свободи тажиття людини у Криму. У нас вісімнадцять людей зараз перебувають у катівнях ФСБ та Слідчого комітету на території Криму. Кілька з них знайшли вбитими. Тобто першочергове завдання – забезпечити безпеку життя людей у Криму, але поки що ми не маємо ефективних важелів та механізмів для того, щоб змусити окупантів дотримуватися елементарних прав людини, – робить висновок Рефат Чубаров.
Про те, чого саме Кремль домагається від кримсько-татарського національного руху і якою буде запропонована автономія, в інтерв'ю Радіо Свобода розповів сходознавець та член наукової ради Московського центру КарнегіОлексій Малашенко :

– Кремль домагається від кримсько-татарського національного руху того ж, чого він домагається від решти, – повної лояльності, повної тиші та повного спокою. Для кримських татар, які звикли жити у більш ліберальній обстановці, це все, звісно, тяжко. Тим більше, що кримські татари не забули, як їх звідти висилали. Досі існує проблема територіальної автономії, досі залишається проблема переселенців, досі залишається актуальною проблема міжетнічних стосунків. І думати, що всі ці проблеми можна вирішити забороною Меджлісу досить дивно.
Безумовно, для української влади Меджліс – досить радикальна організація, оскільки вони не визнають Крим частиною України, вони закликають до того, щоб їм допомогли на Заході, і їх можна зрозуміти. Я вже не говорю про те, що нинішній глава меджлісу Рефат Чубаров закликав ЄС відмовитися від закупівель нафти з України. Зрозуміло, що це неможливо, але це такий крок, який показує, наскільки Меджліс заважає українській владі. Але й сама українська влада щодо кримських татар припускає дуже багато помилок. Я вважаю, що українська влада ведесебе в Криму так само, як і по всій Україні, але Крим поки що не те, що можна назвати Україною: після його перебування у складі України там існує плюралізм думок тощо.
– Меджліс показав себе як орган, що ефективно вирішує питання самоврядування, що відстоює права народу. Навіщо було руйнувати діючу структуру?
– Ситуація дуже непроста, звісно. Руйнувати таку структуру не можна. Але для української влади Меджліс – екстремістська організація, адже меджліс не визнає, що Крим – українець. Вдавати, що ця інституція складається суцільно з радикалів та екстремістів – дурість. Те, що можна було б зробити, – це домовитися з якоюсь частиною Меджлісу (а там є люди досить помірні), розпочати діалог, дійти консенсусу та відмовитися від крайніх точок зору. Або створювати паралельні організації, що робиться з 2015 року і, як на мене, робиться досить формально.
– Нещодавно пролунала ініціатива створити Федеральну культурно-національну автономію кримських татар. Як ви оцінюєте таку ініціативу і чи велика ймовірність, що це буде "паперова автономія"?
- Ви самі запитали і самі ж на нього відповіли. На папері все це може виглядати більш ніж гладко, але тільки справа дійде до реалізації цього плану – з'явиться безліч різних проблем. Можливо, через лояльність чогось можна досягти, але чого конкретно, я не уявляю. Меджліс популярний, оскільки за ним історія, за ним етапи боротьби. Тому я гадаю, що формальні організації, створені Кремлем, Меджліс не замінять. Навіть після заборони Меджліс нікуди не зникне, а піде в підпілля. Усі створені українською владою національні організації – це не про політику, вони займаються культурою, а якщо вони репрезентують реальну опозицію, то негайно придушуються.

– Якщо автономія, яку пропонують кримським татарам, буде такою культурною організацією, чи зможуть вони адекватно відстоювати свої права, зокрема й політичні?
– Безперечно, це буде культурна організація. Я думаю, що якісь політичні претензії розглядатимуть як екстремізм. Ми добре знаємо, як це робиться. Найбільш активні та незадоволені, особливо з-поміж молоді, виїжджатимуть. Хтось залишиться продовжувати боротьбу, хоча в цій ситуації дуже важко сформулювати, за що можна боротися: вони отримають ярлики екстремістів, так само, як отримав Меджліс, Чубаров і всі пов'язані з Меджлісом люди. Боротьба вестиметься за мову, за танці, можливо, за право представництва, – припускає Олексій Малашенко.
Лідерам кримсько-татарського народу Рефату Чубарову та Мустафі Джемільову з 2014 року заборонено в'їзд до України. У травні 2015 року УФСБ у Криму та Севастополі порушило проти Чубарова кримінальну справу про публічні заклики до сепаратизму.