Малий академічний словник. - М.: Інститут української мови Академії наук СРСР. Євгеньєва А. П. . 1957-1984.
Дивитись що таке "вчинити" в інших словниках:
УЧИНИТИ - УЧИНИТИ, вчиню, вчиниш, совер. (До вчиняти), що. 1. Зробити, зробити (канц., Книжн. Застар.). Вчинити слідство. Вчинити рішення у справі. Вчинити напад на ворога. Вчинити угоду. 2. Влаштувати, зробити (розг.). Вчинити скандал.… … Тлумачний словник Ушакова
учинити — зробити, зробити, зробити, зробити, витворити, викинути, здійснити, вчинити, створити, влаштувати, закотити, наробити, наробити, зробити Словник українських синонімів. вчинити див. зробити 1 Словник синонімів української мови. Практичний… … Словник синонімів
вчинити - УЧИНИТИ, арх. 1. Зробити, доставити. - Хто буде прямий і старанний і де вчинить государеву багато прибутку, той сам не залишиться в накладі (2. 62). 2. Влаштувати, встановити, пристосувати. А підкову на червоне місце вчимо, щоб усі знали, що тут… … Словник трилогії «Государева вотчина»
УЧИНИТЬ - див. лагодити 3. Тлумачний словник Ожегова. С.І. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Тлумачний словник Ожегова
Учинити - сов. перех. розг. див. вчиняти Тлумачний словник Єфремової. Т. Ф. Єфремова. 2000 … Сучасний тлумачний словник української мови Єфремової
учинити — вчинити, вчиню, вчинимо, вчиниш, учиніть, учинить, вчинять, вчиняючи, вчинила, вчинила, вчинила, вчинили, вчини, вчинив, що вчинив, вчинила, що вчинила, вчинили, що вчинив, вчинив, учинили, вчинили, вчинили, вчинили, ... ... Форми слів
УЧИНИТИ - виконати, завершити, зробити … Козачий словник-довідник
учинити — вчинити, н ю, ніт … український орфографічнийсловник
вчинити — (II), учиню/, ні/ш, ня/т… Орфографічний словник української мови
вчинити — B/A гл див. Додаток II (устар. здійснити(ся)) учиню/(сь) учини/ш(ся) учиня/т(ся) вчинений A/B ін; 245, 254 см. Додаток II … Словник наголосів української мови
вчинити — Syn: див. зробити … Тезаурус української ділової лексики