- Олександр Анатолійович, користуючись нагодою, вітаємо підприємство з отриманим за підсумками 2015 р. званням «Краща організація ПАТ "ЛУКОЙЛ"» за електроенергетичним напрямом.
- Спасибі за привітання. Ми вдячні керівництву Групи «ЛУКОЙЛ», включаючи віце-президента з енергетики Дениса Вікторовича Долгова, за те, що ми маємо можливість працювати над важливими та серйозними завданнями, вирішуючи їх на найвищому сучасному рівні, за довіру, якою ми користуємось, та підтримку - особливо у випадках, коли вдається застосувати нову вітчизняну техніку під час реалізації важливих, складних і капіталомістких проектів. Тим більше, почесно отримати цю оцінку на рік 25-річного ювілею компанії.
- Влітку 2016 р. ТОВ «ЛУКОЙЛ-Енергоінжиніринг» побудувало ще один енергооб'єкт – енергоцентр власних потреб ТОВ «ЛУКОЙЛ-Комі» в Усинську. За нашою інформацією, це вже не перший об'єкт, збудований без залучення генерального підрядника. Як так вийшло?
- На даному об'єкті наше підприємство виконало повний комплекс інжинірингових робіт, зокрема завдання генпідрядника. Не тому, що нам так захотілося, просто на ринку енергетичного будівництва не залишилося підрядних організацій, які здатні замкнути на себе весь цикл будівельно-монтажних робіт. Сторонні генпідрядні організації відмовилися будувати об'єкт. Враховуючи стислі терміни і досвід, ми вийшли з ініціативою - взяти на себе функції генерального підрядника усинського об'єкта. Керівництво нас підтримало і поставило нам завдання замкнути він все управління будівництвом.
Ми розпочали з опрацювання ідеї та концепції проекту, виробили підрядну стратегію, організували проектування, курирували будівництво, пусконалагодження та здавання об'єктув експлуатацію.
Рішення виправдалися: генпідрядні організації, які розглядали пропозиції будувати Усинський енергоцентр, говорили, що грошей на проект недостатньо, а ми в ході його реалізації заощадили для компанії кілька сотень мільйонів рублів.
- Як ви впоралися за малої команди?
- Справді, на нас накотився величезний вал робіт, пов'язаний із закупівлями, постачанням, логістикою, організацією будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, взаємодією з наглядовими органами. Але ми при цьому розв'язали собі руки для оперативного прийняття рішень, оскільки завжди чітко розуміли, що відбувається на майданчику, і одразу реагували на будь-які відхилення від графіка.
Хотілося б відзначити, що штат наших співробітників, який виконував генпідрядні функції, незрівнянно менший, ніж у сторонніх генпідрядних організаціях. У дирекції з будівництва Усинського енергоцентру лише 15 осіб, включаючи її керівника. Також слід врахувати працівників московського офісу, які відповідали за проект, та співробітників наших регіональних управлінь, які фактично мешкали на майданчику в Усинську.
- Чим ще цікавий проект?
- Тим, що ми працювали з українськими постачальниками, що зарекомендували себе, - застосували трансформатори «Тольяттинського трансформатора», обладнання РЗА компанії «ЕКРА», ОРУ-110 та ЗРУ-35 «Самарського електрощита» тощо.
Ми створили типовий проект, у якому використали блочно-повнокомплектне основне обладнання заводської готовності, спеціально спроектоване та виготовлене під наші технічні вимоги. Це енергоагрегати ВАТ «Авіадвигун» та система відведення газів з керованими диверторами виробництва Подільського машинобудівного заводу.
Виключивши генерального підрядника, ми змогли застосувативласні напрацювання у підрядній стратегії. До цієї стратегії входить, зокрема, формування пулу субпідрядників, які знають наші вимоги та підходи, умови надання техзавдань, методи фінансування тощо. Їм не треба нічого пояснювати.
Проект реалізовано в умовах Крайньої Півночі. Правильно розпланувавши роботи, ми змогли вписатися в погодні умови регіону: постачання важкого обладнання було прив'язане до довгого холодного періоду (логістика збудована по зимниках), у короткий теплий період було проведено бетонні роботи та побудовано контур опалення будівель, щоб далі монтажні роботи йшли у теплих приміщеннях. .
Виробництво обладнання та будівництво машинних залів йшли паралельно, що дозволило скоротити терміни. Турбіни ввозили до готових машинних залів рейками. Зверніть увагу, що енергоцентр містить дві однакові машинні зали. Під час будівництва ми розділяли роботи між двома незалежними організаціями, влаштувавши «соціалістичне» змагання. Це ще одне наше ноу-хау, застосоване на майданчику.
- Швидко та якісно побудувати сучасний об'єкт неможливо без гарного проекту. Як готували проект енергоцентру?
– Дуже важливо точно формулювати завдання для проектної організації. Адже ви знаєте, що правильно поставлене питання містить половину відповіді. Цим і займалися – готували проектувальнику вивірені завдання та контролювали їх виконання. А далі – справа техніки: проектувальник прив'язував технологію до усинського майданчика.
- За підсумками 2015 р. дев'ять енергетиків «ЛУКОЙЛу» було названо найкращими працівниками компанії. Серед них – начальник відділу реалізації проектів ТОВ «ЛУКОЙЛ-Енергоінжиніринг» Олексій Кирюшенков. Розкажіть, будь ласка, про рольцього відділу.
- До складу цього відділу входять керівники проектів, фахівці, які відповідають за технологію, група пусконалагодження. Це люди, чиї знання, уміння та досвід дозволяють нам реалізовувати великі інвестпроекти. Наприклад, Сергій Козаченко відповідає за Усинський проект, Дмитро Козачихін – за Ярегський, В'ячеслав Ястребинський керує пусконалагоджувальною групою. Усі співробітники відділу задіяні великих будівлях, перебувають безпосередньо на будівельних майданчиках й у Москві з'являються рідко.
- Як вам вдається залучати професіоналів у далекі регіони? Поділіться секретом.
- Саме у випадку Усинська ми зіткнулися з серйозною проблемою. Тому що північний регіон, міста нечисленні, фахівців потрібного нам профілю мало.
Дирекцію збирали по крихтах, підшукуючи професіоналів з великим досвідом. Керівником дирекції було призначено Марата Хамідулліна, який до цього очолював наше Астраханське регіональне управління. Одних спеціалістів ми знайшли на місці в Усинську, інші приїхали з наших регіональних управлінь, побажавши брати участь у великому проекті. Це, наприклад, Султан Наджаф з Волгограда. Частину нових спеціалістів ми залучили з інших регіонів. Крім того, великий обсяг роботи виконувався нашим відрядженим персоналом.
Хотів би відзначити великий внесок керівника дирекції Марата Хамідулліна, який побудував, працюючи в товаристві ЛУКОЙЛ-Енергоінжиніринг, не один енергоцентр. Ми іноді жартуємо, говорячи, що Хамідуллін може електростанції із заплющеними очима будувати.
- Чи виправдалася ставка на вітчизняне обладнання? Чи виникали проблеми його сумісності?
- Завдяки українському обладнанню в умовах санкцій та валютних коливань ми змогли відмовитися від постачання з імпорту тадорогих зарубіжних шеф-монтажників.
Турбіни виробництва ВАТ «Авіадвигун» - це по суті наше ноу-хау в поточних проектах. Сподіваюся, так буде й надалі. Наприклад, були дуже добре організовані шеф-монтаж та пусконалагодження енергоагрегатів. Завод знаходиться, по суті, «під боком» – у Пермі. Можна було швидко викликати потрібний фахівець. На майданчику в Усинську не було таких проблем, як з іноземними турбінами, коли довго чекали на приїзд потрібного закордонного фахівця, через що все зволікалося.
А сумісність обладнання від різних постачальників спочатку прораховувалася проектувальниками, та й у нас була головна пусконалагоджувальна організація, яка на своєму рівні відпрацьовувала всі питання: готувала програми випробувань, тестувала обладнання, погоджувала технологічні рішення тощо.
- Сьогодні в моді слово «командобудування». Чи потрібно вживати спеціальних заходів для об'єднання співробітників товариства «ЛУКОЙЛ-Енергоінжиніринг» в одну команду?
- Як і у всій групі «ЛУКОЙЛ», у нас є програма розвитку персоналу. Колектив підприємства досить молодий, для нього організовуються різноманітні тренінги, курси, стажування. Ми також проводимо святкові та спортивні заходи, беремо участь у різноманітних змаганнях.
Але ми маємо і власний механізм командопобудови. Коли великій будові збираються фахівці різних профілів і підрозділів, щоб вирішувати конкретні завдання, виникає потужний стимул їх об'єднання. Колектив починає жити загальними завданнями із реальною метою – запустити складний енергетичний комплекс. При цьому виникають дуже глибоке порозуміння та відчуття єдності команди.
Адже це добре, коли є цікаві, складні проекти і коли зібрано колективчудових людей, здатний вирішувати відповідальні завдання.
- Що Ви хотіли б зі сторінок газети «Енерговектор» сказати її читачам?
- Я побажаю читачам здоров'я, успіхів, гарного настрою та самореалізації.