Процес розмітки металу полягає у нанесенні на підготовлений матеріал розміток (ліній або рисок). Ці розмітки визначать межі (контури) заготовок фланців, тобто майбутні деталі, які потрібно буде обробити.

Поверхня матеріалу перед тим, як почати розмітку, повинна бути підготовлена. До вибору заготовки треба ретельно підійти. Її треба перевірити на наявність подряпин, дірок, сколів, тріщин тощо. Така заготовка повністю не підійде для виготовлення деталей, але якщо є чиста частина, її можна використовувати для майбутньої заготовки. Тепер починається підготовка: зачистка від іржі, окалини, очищення від бруду та інші маніпуляції. Як засіб для чищення застосовуються щітки, виготовлені з металу, і будівельний наждачний папір. Далі наносяться основні мітки і за допомогою спеціального інструменту робиться повна розмітка контурів майбутньої деталі.

Після визначення меж проводиться фарбування заготівлі чи майбутньої деталі. Фарбують зазвичай розчином спиртового лаку (шелаком) або розчином мідного купоросу. На заводах у спеціальних виробничих приміщеннях використовуються промислові засоби. Одне з таких – спеціально приготований засіб із розчину крейди та столярного клею. У розчин спиртового лаку (шеллак) для надання кольору додають фуксин (спеціальний барвник із зелених кристалів із металевим блиском). Для рівномірного розподілу розчин краще наносити взаємно перпендикулярно, а пензлик вмочувати в фарбу тільки кінчиком.

Якщо фланці ГОСТ 12821 виконані зі сталі, треба підготувати розчин для фарбування з іншим складом. Наприклад, розчин із додаванням мідного купоросу. Але треба враховувати, що сам мідний купорос відноситься до отруйних хімічних речовин, томунеобхідно дотримуватися особливої ​​обережності та надягати маску-респіратор та рукавички. Коли поверхня повністю просохне, приступають до розмітки. При розмітці дотримуються наступних правил: першими роблять горизонтальні лінії, іншими – вертикальні, потім наносять лінії під нахилом. Завершальним етапом буде нанесення закруглених ліній та дуг. Для прямих ліній використовують рисунку. Чортилка нахиляється в той бік, куди буде направлено її переміщення, а від лінійки її відхиляють у протилежний бік. При нанесенні ризику кут нахилу малюнки не змінюється. Лінію виводять лише один раз, тому якщо її не дуже добре помітно, то ризик замазують фарбою, чекають, коли фарба висохне, і ще раз роблять цей процес.

Фланці ГОСТ 12821 із алюмінієвого листа розмічаються простим олівцем. Використовують косинці, транспортир та циркуль. Також використовується кернер, їм визначають центр свердління отворів, який обчислюють за допомогою вимірювальних приладів. Кернер необхідно взяти в ліву руку трьома пальцями і встановити вістрям в центр отвору. У процесі його нахиляють і притискають до центру, а потім переводять у вертикальне положення і вдаряють злегка вертикально вниз молотком. Молоток береться вагою близько 200 г.