Вітольд Пиркош: біографія. Таємниці походження
Ранні роки, початок кар'єри
У школі юний дар навіть не мріяв про те, щоб стати актором. За власними спогадами, хлопчик навчався не дуже добре. Будучи підлітком, ніяк не міг вибрати собі професію. Він намагався вступити до різних ліцеїв – меліоративний, готельної справи, торговий. Але саме до акторського училища його прийняли з першого разу. І то була доля.
Вітольд Пиркош закінчив Державну вищу акторську школу Краків ім. Людвіга Сольського в 1954 р. У тому року він уперше дебютував на сцені театру імені Стефана Жеромського у місті Кельце. Він зіграв у п'єсі Володимира Пежинського «Легковажна сестра». Але місто йому не подобалося, воно відчувало себе там як у провінції.
За допомогою режисера Збишека Цибульського Вітольд вирушив до Кракова, потім до Варшави. Через два роки актор з'явився і на широкому екрані, у фільмі Єжи Кавалеровича «Тінь». Потім настала черга гучного «Рукопису, знайденого в Сарагосі». 1968-го він грає аукціоніста в екранізації роману Болеслава Пруса «Лялька». У Радянському Союзі його впізнали та запам'ятали за серіалом «Чотири танкісти та собака», в якому Вітольду дісталася роль капрала Франека Віхури. Для нього самого це були найкращі роки періоду молодості.
Успіх у театрі
Сцена та підмостки – це друге кохання актора після зйомок у кіно. Ігри в театрі Вітольд Пиркош присвятив багато зусиль та величезну кількість часу. Найвідоміша його роль – це Латка. Йдеться про лихваря з «Довічного ув'язнення», знаменитого твору Олександра Фредро. Популярність принесли актору та Джордж із драми «Про мишей і людей», поставленої за сценарієм Джона Стейнбека. Не кажучи вже про принца Калафа з найулюбленішоїдитинства італійської комедії "Принцеса Турандот" Карло Гоцці. Ця роль взагалі поставила Вітольда поза конкуренцією.
Актор брав активну участь у створенні театру на «Радіо Польща». Він грав більшості сцен своєї країни. Вітольд виступив творцем та режисером популярного у Польщі театру-кабарі «Дрептак». Українською цю іронічну назву можна перекласти як «топтун».
Вітольд Пиркош: фільми
Найбільшу популярність актор завоював, виконуючи роль датчанина (фахівця з зламування сейфів) у культовій комедії Юліуша Махульського «Ва-банк» (1981 р.), а також у сиквелі «Удар у відповідь» (1985) і стрічці «Кінгсайз». Він став улюбленим актором покоління.
Буквально у кожній ролі Вітольд Пиркош, фото якого впізнавали у багатьох країнах, зокрема й у СРСР, був блискучий. Він втілював гумор, доброту та елегантність. Амплуа правоохоронців він любив чергувати із ролями злочинців. Гра актора була органічною, наповненою життєвим досвідом, навіть якщо йому доводилося втілюватися у пройдисвітів і пияків, таких як Юзеф Бальцерек у серіалі «Альтернативи 4» (режисер Станіслав Барея).
Але він любив покрасуватись і у ролі військових. Однак його часто називали "королем серіалів". Власне, він ним і був, починаючи ще з «Чотирьох танкістів та собаки». Серіал "Л" означає любов", який йшов на телебаченні з 2000 року, полюбився глядачам за втілення в життя найпопулярнішої подружньої пари в Польщі. У ньому Вітольд та Тереза Липовська Вітольд зіграли двох пенсіонерів – Люціана та Барбару Мостов'яків. У будь-якій грі він мав власну концепцію, яка робила фільм барвистим і неповторним.
Нагороди та оцінки
Вітольд Пиркош – польський актор, якого рідна країна відзначила як заслуженого діяча культури, а такожнадала йому звання кавалера Ордену Золотого Хреста. Коли 2009 року йому вручали медаль «Глоріа Артіс», майстер зізнався, що найбільше цінує свої ролі у серіалах. Він двічі отримував престижну премію «Телекамера» – у номінації «Кращий актор» та за заслуги у розвитку кінематографа. Але Вітольд чомусь терпіти не міг дивитися фільми зі своєю участю. Люди, які знали його, розповідали, що поряд з ним не можна було сидіти перед телевізором, він постійно себе критикував. Але він не приховував, що власна популярність йому приємна.
Особисте життя
Вітольд Пиркош був одружений двічі і мав трьох дітей. Першу його дружину звали Євою. З нею він мав сина Павла. У 1964 році він зареєстрував шлюб з іншою жінкою – Крістіною. Він прожив з нею аж до смерті і був щасливий. У них народилися дві дочки, Вітольда та Катажина. Хоча він заводив багато знайомств і мав славу хорошим товаришем, нерозлучних друзів у нього було мало. Головною якістю Вітольда було почуття гумору, іронія, іноді навіть дещо болючі для оточуючих. Якщо ж він когось не любив, то не вважав за потрібне це приховувати. Актор став почесним громадянином польського містечка Пиздрі. Помер у віці 90 років у Варшаві. Урна з його прахом лежить на місцевому цвинтарі. Смерть Вітольда Пиркоша стала трагедією не лише для багатьох його фанатів, а й для цілого покоління закоханих у фільми за участю людей у різних країнах.