Відомо, що на гострошкірих гліссирующихмотолодках і катерах з кіловатістю днища 10° і більше маси води відкидаються від кіля до бортів, що призводить до значних втрат на тертя і хвилеутворення. Бризки, що утворюються під час руху таких човнів, заливають палубу і потрапляють у кокпіт.
Одним з ефективних способів зменшити хвилеутворення та використовувати енергію бризкових струменів є установка на днище поздовжніх накладок, абореданів, що мають спеціальний профіль.Редани перетворюють енергію потоку в додаткову підйомну силу і, як наслідок, зменшують змочену поверхню днища. Принципова схема розташування реданів показана на рис. 88 .
Мал. 88.Поздовжні редани. а - схема розташування реданів по ширині катера; б - змочена поверхня днища без реданів; в - те ж з реданами. 1 - поверхня днища, що не змочується водою; 2 - виличний бризковідбійник; 3 - поздовжні редани; 4 – поперечний потік води; 5 - змочена ділянка днища.
Мотолодка з поздовжніми реданами створює значно меншу хвилю на перехідному режимі, а при виході на гліссування носова хвиля в ряді випадків зникає взагалі, кормова хвиля значно зменшується і набуває вигляду розпорошеного струменя. Це відбувається завдяки тому, що потік води, що виривається з-під кіля і спрямований під деяким кутом убік, зустрічає на своєму шляху профільовану сходинку-редан і відривається на ньому від днища. Струмені води вириваються під меншим кутом до горизонту, а поверхня, що змочується, зменшується. В результаті зростають швидкість руху та економічність судна.
Крім цьогоредани підвищують стійкість судна, знижують бортову і поздовжню хитавицю. На ходу при різкому крені на реданах виникаєдодаткова підйомна сила, що перешкоджає подальшому збільшенню крену.
Досвід експлуатації суден з поздовжніми реданами показує, що неодмінною умовою правильної роботи реданів є суворе дотримання їх паралельності кілю, починаючи з середньої частини корпусу і далі в корму. Помилка на кілька градусів або, тим більше, зигзагоподібна (у плані) форма редана може призвести до збільшення опору. Те саме може статися і у разі застосування реданів, які за своїми розмірами не відповідають даному корпусу. У носовій частині їх краще звести до форштевню, щоб уникнути занадто крутого підйому вгору. В іншому випадку при сході на хвилю носової частини редани збільшуватимуть опір.
На корпусах з плоско-кільватими обводами слід ставити редани трикутного перерізу з горизонтальною нижньою гранню, ширина якої зазвичай приймається в межах 1/30-1/40 ширини днища човна. Бажано, щоб перехід від поверхні днища до робочої грані редану був плавним, а вільна кромка кута – гострою.
Близькі до оптимальних розміри поперечного перерізу реданів для днища з кіловатістю 20-23° наведені на рис. 88. За меншої кілеватості висоту реданів слід збільшити, а при кілеватості менше 10° використовувати їх недоцільно.
Кількість та розмір їх залежить від розмірів корпусу та швидкості, яку здатне розвинути дане судно. На корпуси з вигнуто-кильуватими обводами («крилочайки») можуть встановлюватися редани такого ж типу, але з дещо меншою висотою стінки А (рис. 89).
Робота реданів у всіх випадках покращується, якщо по кромці обтікання Б встановити невеликий козирок, як показано нарис. 90.
Так як у ряді випадків буває важко дістати необхідний профіль з козирком або встановити козирок з окремої смуги, доцільно зробити стінку з невеликим завалом.
Для більшості корпусів найбільш високі результати дають редани, розташовані від кіля на відстані, що дорівнює половині напівшироти або дещо більшому. Якщо реданів кілька, то з наближенням до вилиці їх ставлять частіше.
На плоскодонному та опукло-кілюватому корпусі зовнішній редан слід встановлювати якомога ближче до вилиці.
Поздовжні редани по всій довжині корпусу - від форштевня до транця застосовують тільки на швидкохідних човнах, що розвивають швидкість понад 40 км/год. На менших швидкостях піднімна сила, що створюється реданами, не компенсуватиме приросту опору через збільшення змоченої поверхні. У цьому випадку слід обмежитися встановленням коротких реданів тільки в зоні інтенсивного утворення бризок у носовій частині днища.