Найгучніший скандал вибухнув цього тижня у Великій Британії, де двом жінкам - стюардесі та медсестрі - заборонили носити хрест і відсторонили від роботи, коли вони відмовилися його зняти. Вони подали скаргу до Європейського суду, оскільки британські суди визнали цю заборону справедливою – мовляв, хрест, зовсім не є обов'язковою для віруючої людини річ.
Про що ця історія? Вона про те, як у рамках політики мультикультуралізму, нескінченно поступаючись під натиском так званої толерантності, Європа поступово перестає бути християнською цивілізацією – спочатку зовні, а потім і по суті.
Під гаслами про терпимість і терпіння до всього, в тому числі і до образи віри, замість цінностей, що шануються століттями, нав'язується лише одна, головна релігія ХХ століття - західна демократія. Вона накладає на людину набагато більше обмежень, ніж усі релігії разом узяті, натомість дозволяє людині повну особисту свободу, якщо вона не виходить за певні рамки, наприклад, не носить хрест на роботі – чим далі, тим рамки вже.
Ця історія трапилася у залі вильоту аеропорту Хітроу. У довідкову зайшов менеджер і сказав своїй підлеглій: "Зніміть ваш хрест, такі прикраси у нас на роботі носити не прийнято". "Він навіть не попросив мене, він наказав у присутності моїх колег сказав, що якщо я не зніму, мене звільнять без вихідної допомоги!", - розповідає співробітниця авіакомпанії "Брітіш Ервуез" Надя Евейда.
Історія з маленьким хрестиком Наді Евейди стала в британських газетах стала великою, "першосмуговою" темою. У країні, де навіть парламент схожий на готичний собор, заговорили про кричущий випадок дискримінації за релігійною ознакою.
Андрія Вільямс із Християнського правового центру обурений: “Існують несправедливі правила гри!Роботодавці та уряд терпимо ставляться до мусульман, носити паранджу та хіджаб – будь ласка, а християнський хрест їх дратує!"
Очевидно, що британські мусульмани більш відкрито ніж християни демонструють свою віру. Але уряд запевняє: у Сполученому Королівстві ніхто й ніколи не обмежував права християн. Перед законом усі релігії рівні. Найбільше про це люблять говорити атеїсти. Так, співголова Світського товариства Великобританії Террі Сандер зазначає: "Хто сказав, що в цій країні переслідують за віру? Дурниці. Просто окремі християни хочуть створити для себе особливі умови. Знаєте, у нас і мусульманок іноді на роботі змушують знімати хіджаб".
Постраждалу за віру мусульманку знайти непросто. Натомість Ширлі Чаплін, медсестру, яка відмовилася знімати хрест і втратила через це роботу, знає тепер вся країна. У клініці, де вона пропрацювала 30 років, їй пояснили, що хрестик може покалічити хворих.
"Я знаю, що християнин не повинен носити хрест, але я цього хочу, і це моє право, - каже Ширлі Чаплін. - Я не соромлюся своєї віри і нікому не заважаю".
Зовсім неподалік міста, де живе Ширлі, молодого сімейного психолога було звільнено через те, що віра не дозволяє йому відкрито підтримувати одностатеві шлюби. Саме в цьому Гаррі Макфарлейн бачить причину надзвичайно жорсткої розмови у відділі кадрів. "Я пояснив їм, що цілком можу консультувати геїв та лесбіянок, у мене до них нормальне ставлення, просто в сексуальному плані я їм не порадник", - розповів Гаррі Макфарлейн.
У британського суду Ширлі та Надя так і не змогли домогтися права носити хрестик на своєму робочому місці. А Гаррі не зміг заперечити своє звільнення. З'ясувалося, що одностатеві партнери зазвичай не ходять до сімейного психолога. В історії цихлюдей судді побачили звичайну трудову суперечку. Релігія, мовляв, тут не до чого. На роботі – начальник усім суддя.
Тоді вперта трійця вирішила піти до Європейського суду з прав людини. Їхній колективний позов мають розглянути найближчим часом. До Страсбурга, до речі, поїдуть і юристи з уряду, і навіть представники британських атеїстів. Їх дивує, що християни – найбільша, але найтихіша релігійна спільнота в країні – нарешті голосно заговорили про свої права.
На відміну від британських суддів, багато фахівців із трудового права не вважають ці дивні звільнення наслідком банальних трудових конфліктів. Юрист з трудового права Адре Пунгерл зазначає: "Ці проблеми набагато ширші, ніж звичайна трудова суперечка; вони стосуються суті сучасної Європи; це нездатність створити суспільство, де були б щасливі представники різних релігій, різних культур".
Політики у Британії уникають розмов про релігійну свободу. А ієрархи офіційної, англіканської церкви вважають, що християни не мають проблем. Вони, щоправда, мають саму церкву. Вона фактично розкололася через суперечки про визнання одностатевих шлюбів та право геїв ставати священиками.
Архієпископ Кентерберійський Роуен Вільямс йде зі своєї посади. Але для його мільйонної пастви або для християн з інших конфесій питання залишається відкритим: за яким правом жити і вірити – по земному, де все так заплутано, чи божественному, яке визнається не всіма?