Про шахіди Мухаммада-хаджі Абдулгафурова та Мухаммада-Расула Магомедова
Вибуховий пристрій був приведений у дію в той момент, коли імам та його охоронець-мутаалім йшли до мечеті на ранковий намаз. Звуки азана були заглушені гуркотом тротилу. Мухаммад-хаджі та Мухаммад-Расул загинули на місці. Точніше, не загинули, а наблизилися до милості Всевишнього Аллаха та здобули свою нагороду. Адже сам Всевишній Аллах у священному Корані говорить (сенс): «Загиблих на шляху Аллаха не вважайте мертвими, вони живі, вони в Аллаха! Вони у Господа свого отримали добру долю! Їхні обличчя висвітлюються радістю від того, що дарував їм Аллах Свою милість (з достоїнств та переваг)» (сура «Аль-Імран», аяти 169, 170).
Вони йшли зробити свій намаз, виконати свій обов'язок перед Всевишнім, але дорогою до мечеті на ранковий намаз вибухнула бомба, закладена під ганком одного з магазинів. І яке ж щастя з такими чистими намірами у п'ятничний день зі звуками азана на ранкову молитву залишити цей брудний світ!
Кілька років тому на Мухаммада-хаджі вже робили замах, але безуспішно. Його година пробила в п'ятницю, священний для мусульман день, коли він прямував на ранковий намаз, коли, як і завжди, кожен його крок був зроблений заради Задоволення Всевишнього Аллаха.
Воістину така смерть показує його велику міру перед Всевишнім Аллахом.
Тому не треба засмучуватися за нього, адже «їх обличчя висвітлюються радістю від того, що дарував їм Аллах Свою милість (з достоїнств іпереваг)». Засмучуватися треба за нас, що залишилися тут живими, за те, що втратили великого вченого Ісламу, за те, що поховали величезні знання, що відбивалися на його доброму обличчі.
У хадисі Пророка (мир йому і благословення), переданому у збірнику «Бухарі», повідомляється: «Справді, Аллах не забирає знання, просто позбавляючи його Своїх рабів, але Він забирає знання, забираючи алімів. Коли ж Він не залишить в живих жодного аліму, люди обиратиму для себе неосвічених лідерів. І їм будуть ставити питання, а вони будуть виносити фетви, не володіючи знанням, в результаті чого самі зіб'ються зі шляху і введуть в оману інших!» (див. Сахіхуль Бухарі, № 100).
Цей хадис говорить нам про те, що ми втрачаємо знання з умиранням алімів, навіть якщо перед нами будуть книги з Ісламу, Коран і Сунна, тому що саме аліми роз'яснюють і трактують людям сенси священного Корану та Сунни Пророка (мир йому та благословення).
Саме з таких вчених, які зрозуміло можуть пояснити і довести до людей суть Ісламу, був і Мухаммад-хаджі Абдулгафуров. Заступник муфтія Хабіб-хаджі Маматханов: «Якщо запитати про Мухаммада-хаджу Абдулгафурова, то про нього можна розповідати цілими тижнями та місяцями. Це була людина, від якої виходив баракат, людина, яка йшла за своїми знаннями, якій Всевишній Аллах дав допомогу проповідувати Іслам. У Дагестані їм було зроблено дуже велику роботу. Де б він не був – у районних центрах, містах, селах – його уроки та проповіді не залишалися поза увагою. Хотілося б відзначити, що навчаючи Ісламу учнів, даючи їм уроки, він завжди наводив випадки з життя устазів, що справляло на учнів та слухачів ще більше враження. Саме з тієї причини, що він торкався історії життя шейхів як на уроках, так і під часпроповідей, його слова мали велику вагу і дуже добре сприймалися людьми.
Хоч би як він був зайнятий, але куди б його не покликали на зустріч з людьми – він приходив. Він не знав почуття лінощів, властивих людині. Вся робота пророблялася їм лише заради задоволення Всевишнього Аллаха. Це було видно. І, звичайно ж, через благородний і чистий намір результати його проповідей були більшими. Людям завжди подобалося слухати його проповіді.
Я завжди йому казав: "Мухаммад, ти зробив все від тебе потрібне". Дійсно, Мухаммад-хаджі пішов на той світ, не залишивши нічого, про що можна було б сказати: це ще не зроблено. Він був подібний до Курамухаммаду-хаджі (видатний ісламський учений-богослов сучасності, заступник муфтія Дагестану, який загинув шахідом від рук ворогів Ісламу в 2007 р. – Прим. ред.), який присвятив своє життя Ісламу.
Коли під час маджлісів до ведучих приходили запитання від слухачів, усі присутні аліми, визнаючи глибокі знання Мухаммада-хаджі Абдулгафурова, доручали їм відповісти саме йому.
Про повагу та любов до нього свідчить і та кількість людей, які прийшли проводити його в останній шлях. Навіть люди похилого віку, які ледве пересувалися, спираючись на тростини, і то прийшли. І це не дивно, адже сказано: смерть аліму є смерть всього світу.
Дай Аллах благодаті Мухаммада-хаджі всім нам, нехай з його учнів вийдуть сотні і сотні подібних до Мухаммаду-хаджі, дай Аллах усім нам у своїх справах і починаннях брати з нього приклад! Амінь!»
Його дитинство
Шейх Саадухажіясул Мухаммад, передбачаючи в ньому велику людину, ще в ранньому дитинстві взяв його до себе під опіку, а трохи пізніше відправив вчитися в Буйнакськ, Хасавюрт, де той навчався у відомих алімів. Потім шейх Саадухажіясул Мухаммад впершевзяв його на даават у своє село. Після розпаду СРСР, коли почали поширюватися перші промені Ісламу, за велінням шейха в Батлусі відкрилося перше в Дагестані медресе, і Мухаммад-хаджі почав там викладацьку діяльність.
Л'імал, потріб хІайранл'ічіщ бакъл'адеріл васазда, Расуласул сяяв ахІізе руг'унл'арал. Інареліщха потрібні мадраслде цIалізе, Бусурбанаб динал'ул давла ножа його щастить.
Загальний зміст перекладу: «О діти, хіба Вас не здивували батлухські юнаки, які навчилися оспівувати історії з життя Пророка (мир йому та благословення)? Чи не підете і Ви теж у медресі вчитись, щоб отримати частку від ісламської релігії?»
Яке ж щастя отримати з дитинства виховання шейха Садухажіясул Мухаммахада-афанді (к. с.), а потім отримати чудову оцінку у віршах від іншого шейха – Саїда-афанді (к. с.)! Що може бути гіднішим? І не дивно після цього, звідки в Абдулгафурові стільки благодаті, спрямованості та стійкості на нелегкому шляху заклику до Ісламу.
Той, що не дивиться в очі
Опущені очі, лагідна, завжди тиха. Про нього говорили: Мухаммад Абдулгафуров – той, що не дивиться у вічі. Його лекції викликали побожний трепет у слухачів. З усіх вчених Ісламу Мухаммад-хаджі вирізнявся особливою м'якістю пояснення того чи іншого питання. Він сам дотримувався всього, чого навчав людей.
Мухаммад-Расул Саадуєв, імам Центральної Джума-мечеті міста Махачкала:
«Наш покійний брат, шахід Мухаммад-хаджі Абдулгафуров, був людиною, яка з юнацтва присвятила себе Ісламу та ісламським наукам. Найулюбленішим його заняттям було проведення часу за читанням книг, а також навчання та здобуття знань від алімів. Завдяки цій людині після розвалу Радянського Союзу у селі, де він проживав, ставсядуже різкий, динамічний підйом Ісламу, відродження ісламських знань, ісламських традицій та порядків. Навколо нього ще до розвалу Радянського Союзу, за часів підпільного навчання, утворився досить великий гурток, у якому вивчалися ісламські науки, арабська мова. І де б він не був, він був людиною енергійною. Я не знаю, чи була притаманна йому коли-небудь лінь, але він з раннього ранку і цілий день, жертвуючи своїм здоров'ям, незважаючи на свої хронічні захворювання, які не давали йому спокою, продовжував весь свій час розповсюджувати ісламські науки.
Дай Аллах, щоб його приклад залишився в серцях людей і надихав багато наших поколінь дотримання знань Ісламу, дотримання Сунні Пророка (мир йому і благословення), і щоб він був удостоєний великої почесті шахіда! І я впевнений, що він знайшов щастя, яке він завжди бажав».
Мухаммад-хаджі Абдулгафуров був імамом у багатьох районах Дагестану. Через уміння через проповіді знаходити ключ до сердець людей його відправляли на найважчі дільниці, туди, де доводилося багато працювати з людьми, роз'яснювати, доносити істину. Його проповідницька діяльність почалася в 1998-му році – тоді Духовне управління мусульман Дагестану вперше направило його з рідного селища Батлух у Дилим, де він був потрібен, і впорався він із завданням успішно, багатьох людей наставивши на правдивий шлях.
Шахід Мухаммад-розул Магомедов
Мухаммад-Расул Магомедов народився в 1976 році в Шамільському районі селищі Батлух. Закінчивши сільське медресе, працював імамом та викладачем ісламських наук у Гергебільському, Хунзахському, Ботліхському районах. Після цього для збільшення знань надходить до чиркейського медресе «Нурул-іршад». Після закінчення цього медресе починає працювати разом із Мухаммадом Абдулгафуровим. Допомагаючи йому у всьому,Мухаммад-Расул своєю машиною їздить з Абдулгафуровим всюди, куди б він не поїхав. Розуміючи, як вороги Ісламу намагаються нашкодити Абдулгафурову, Мухаммад-Расул залишає свої мирські роботи, успішний бізнес та вирішує охороняти його.
Щоб мати право на носіння зброї, навчитися влучно стріляти і в разі чого захистити свого вчителя Мухаммада Абдулгафурова, він вступає до школи міліції. Закінчивши її і влаштувавшись в ОВС міста Буйнакськ, він починає охороняти свого вчителя. Мухаммад-хаджі, побоюючись за племінника, намагався його відмовити, але Мухаммад-Расул наполягав на своєму і продовжував охороняти його, щоб з ним нічого не сталося. Таким чином він як був разом з Абдулгафуровим на цьому світі, так і залишився з ним на тому. Дай Аллах усім нам благодаті цих шахідів! Амінь!
За ними давно вже плаче пекло
Тому, навіть якщо цим нелюдям, які покусилися життя релігійного діяча, вдасться уникнути правосуддя тут, цьому світі, їм уникнути великого покарання Там. За ними давно вже плаче пекло.
Але хотілося б нагадати їм слова Всевишнього Аллаха: «Воістину ті, хто не повірив, витрачають своє майно, щоб відвернути людей від Всевишнього. І надалі вони будуть витрачати це майно так, але згодом ці витрати для них стануть смутком. Потім вони зазнають поразки. І воістину, хто не повірив, будуть повернуті в пекло» (сура «Ал-анфал», аят 36).
Тому скільки б ви не витратили грошей, щоб зупинити рушійну силу Ісламу, «замовляючи» вчених Ісламу, вам не вдасться досягти мети, і ці витрати для вас «стануть смутком». Ви можете ощасливити людину, подарувавши їй смерть шахіда, ви можете забронювати собі елітні місця в пеклі, але Іслам зупинити вам не вдасться ніколи! Згадуються слова нашого високоповажного шейха Саїда-афанді (до.с.), сказані на засіданні алімів Дагестану і звернені до всіх алімів: «Навіть якщо тут і зараз ангел смерті Азраїл (мир йому) забере ваші душі, Іслам не зазнає шкоди. Аллах замінить вас на інших». Тому прорахувалися вороги Аллаха, подумавши, що вбивством вирішується проблема поширення Ісламу. Справа поширення Ісламу не припиниться, і з волі Всевишнього Аллаха ніхто не зможе перешкодити цьому. Після кожного замаху Аллах дасть нового героя, і мусульмани продовжуватимуть працювати на благо релігії, щоб отримати ступінь шахіда, іншаала.
Воістину, всі ми належимо до Аллаха і до Нього будемо повернуті! Редакція газети висловлює глибоке співчуття рідним та близьким загиблих, а також усім мусульманам. Просимо Аллаха дарувати нам усім терпіння.